RSS

Close
Отримуйте інформацію від Національного бюро розслідувань України у соцмережах:

Twitter

Facebook

Youtube

Куртки для Ляшка, вудочки для Яценюка. На що партії витратили 160 млн бюджетних коштів?

марта 7, 2017

stan-deputatom1-300x201

 

У звітах партій не виявлено витрат на такі речі, як пояснення ідеології та навчання партійців.

У 2016 році парламентські партії витратили мільйони бюджетних коштів на сувенірну продукцію, телевізійну рекламу та канцелярію. За задумкою авторів ідеї державного фінансування партій, це і є ціною того, аби за п’ять-сім років Верховна Рада очистилася від впливу олігархату, який утримує провідні партії. За допомогою бюджетної підтримки, вважається, до влади почнуть приходили нові партії, котрі займатимуться політикою, а не просуванням інтересів бізнесу.

Коли у липні 2016 року запрацював закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», (відомий у народі як закон про державне фінансування партій), мало хто вірив, що у партіях справді покажуть реальні видатки та надходження. Громадськість цікавили імена осіб, які вкладають гроші, та багато інших прихованих фактів партійної каси, про які раніше могли лише здогадуватися.

Сьогодні ми бачимо, що закон таки працює. Представники партій зі скрипом, але заповнюють звіти. Значно легше їм вдається витрачати кошти, що надходять на їхні рахунки з бюджету. Лише за останні дві хвилі звітування партіям було виділено 195,5 млн грн. Ця сума розраховується за дуже простою формулою, яка прописана у законі: 0,02% х мінімальну заплату (на 1 січня минулого року) х кількість виборців, що взяли участь в останніх парламентських виборах = сума, яку отримують партії.

Також передбачено гендерну квоту, яка становить 10% від усього бюджету на партії. Ці гроші розподіляються порівну між усіма партіями, в яких представники однієї зі статей не перевищують 2/3 осіб серед обраних депутатів від цієї партії. Наразі такому показнику відповідає лише одна партія – «Об’єднання «Самопоміч».

Пересічному громадянину може здатися, що це дуже велика сума, але варто розуміти, що партії існують не лише у Верховній Раді. Вони мають свої представництва у регіонах, центральний апарат, а це все зарплати, офіси, зустрічі з виборцями, пояснення ідеології через роздаткові матеріали та публічні виступи і ще багато інших неочевидних речей, які коштують грошей і без яких не можуть існувати здорові політичні системи. Знайти такі суми реально лише в двох місцях: держбюджеті або у олігархів. А хто платить, того інтереси і обслуговуються. Тому закономірно випливає рішення, що правильніше було б, аби платила держава і політики служили на її благо.

Перші результати реформи фінансування партій

Наразі у суспільстві, яке звикло не довіряти владі, існує скептицизм, що нібито ці кошти так само, як і багато інших, осядуть у кишенях недобросовісних можновладців і нічого доброго не вийде. Однак у експертному середовищі немає підстав вважати, що всі виділені кошти обов’язково буде розграбовано. Зокрема, зі згаданих 195,5 млн було витрачено лише 165 млн, решту було повернуто до бюджету.

Аналітики центру «Ейдос», які цілий рік досліджували фінансові звіти партій, виявили низку дійсно позитивних зрушень. Наприклад, на початку року, коли у партій були лише свої гроші, у них часто не працювало жодного найманого працівника. «Ці люди працюють на волонтерських засадах», – казали керівники офісів, коли до них приходили журналісти розбиратися, чому у звітах нема жодного офіційного працівника, але кімнати заповнені людьми, котрі виконують різну роботу.

Після отримання перших коштів кількість працівників у сумі по всіх партіях збільшилася на 800 осіб. Один лише «Народний фронт» за місяць найняв аж 601 людину! Разом із цим зросла й заробітна плата працівників. Також збільшилася кількість офісів, партії обзавелись ліцензійним програмним забезпеченням. Важливим показником є і те, що сума податків, які сплатили партії, підвищилася на 4 млн грн.

Куди йдуть бюджетні мільйони

У законі написано, що гроші, які отримують партії із державного бюджету, вони мають витрачати виключно на статутну діяльність. Однак чіткого визначення поняття «статутна діяльність» у нормативних документах немає. Чітко його не може пояснити ані Міністерство фінансів, ані НАЗК – орган, покликаний слідкувати за процесом звітування партіями про свою фінансову діяльність та давати роз’яснення спірних питань у рамках цього процесу. Тому нині не можна говорити про те, що партії недоброчесно витрачають бюджетні гроші. Адже жодних обмежень, м’яко кажучи, немає.

найбільшою статтею витрат партій, хоч як це дивно, стала реклама на телебаченні. Рекордсмен у цьому – «Народний фронт», який витратив на це 25,5 млн грн, що становить більше половини всіх отриманих коштів. Як пізніше зізналися у самій партії, так сталося через те, що кошти за третій звітний квартал зайшли за кілька днів до його закінчення. Це означає, що якби вони не витратили їх до кінця дня 31 грудня, то кошти повернуться у держбюджет. Аби швидко їх освоїти і не повертати, було вирішено проплатити політичну рекламу на «1+1», ТРК «Україна», «5 каналі» та інших.

Також однією з рекордних статей видатків стала видавнича діяльність. Приміром, «Самопоміч» пустила на виготовлення власної газети понад 17 млн грн. Це становило трохи більше 40% від усіх коштів, які отримала партія із бюджету.

У зв’язку зі значним збільшенням кількості працівників партіям довелося показувати реальні офіси, які вони орендують, та суми, які за них сплачують. Оренда приміщень – одна з найзатратніших статей видатків партій. Найбільше витратилась «Батьківщина» – 2,2 млн грн. Воно й не дивно, якщо брати до уваги той факт, що партія Тимошенко переважно орендує офіси у «своїх»: у Києві в Олександра Абдуліна, а в Дніпрі у матері лідерки партії. Варто зазначити, що й офіційний штат у цієї партії найбільший, щоправда, середня зарплата – на рівні мінімальної, що вдвічі менше, ніж в інших партій.

А от БПП «Солідарність» вирішив не розмінюватися: партія накупила собі рухомого майна на 5,3 млн грн.

Випадки «розбазарювання»

Незважаючи на те, що існує велика частина позитивних змін у фінансовій діяльності партій, усе ж не повністю зникло й бажання нажитися на коштах із бюджету. Про це свідчать непоодинокі факти.

Наприклад, партійці Олега Ляшка вирішили, що було б доцільним закупити на бюджетні кошти куртки та футболки з партійною символікою. Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» на 5 млн грн придбала сувенірної продукції. У «Народному фронті» купили прапорів та вудочок на 1,5 млн грн.

При цьому у звітах партій аналітиками не виявлено витрат на такі важливі речі, як пояснення ідеології партії виборцям, навчання та підвищення кваліфікації партійців. Це може свідчити про те, що партії вирішили за гроші із державного бюджету покращити матеріальний стан, якщо не конкретних депутатів, то бодай партії. Однак поки що вони не замислюються про якісні зміни, про побудову політики нового формату. І саме на усвідомлення партіями, якими вони мають бути та як цього досягти, може піти не один рік. Проте ці гроші та час варті того, аби за п’ять-сім років до влади в Україні прийшли люди нової формації.

Віктор Таран (голова центру «Ейдос»), Сергій Адаменко (аналітик центру «Ейдос»), Національне бюро розслідувань України

136 переглядів

Комментариев нет

Комментариев нет.

RSS-лента комментариев к этой записи.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям Rambler's Top100