Митний союз без макіяжу
марта 30, 2013
Про переваги і недоліки вступу України до Митного союзу (МС) говорили й писали дуже багато. Начебто вже все обговорено. Проте економічний аналіз неповноцінний без врахування політичної складової питання.
Коли ми говоримо про МС, потрібно уточнити — МС це економічний союз або економічно-політичний, та ще з доважком військово-політичного союзу (якщо пригадати, що в офіційних документах ЄврАзЕС використовується найменування «Митний союз в рамках Євразійського економічного співтовариства»)? ЄврАзЕС планується до 2015 року трансформувати в Євразійський Союз (ЄАС).
За задумом його «винахідника» В.Путіна, ЄАС має стати аналогом ЄС в європейській і азіатських частинах СНД. Це проект конфедеративного союзу суверенних держав з єдиним політичним, економічним, військовим і митним простором, єдиною валютою, створюваний на базі ЄврАзЕС, ЄЕП, ОДКБ і МС.
Один з лідерів «единороссов» Борис Гризлов в статті «Майбутнє за нами», розкрив одну з «таємниць» створення ЄАС. В Росії вважають, що створення ЄАС дозволить Росії стати ще одним світовим полюсом впливу. Але… фундаментом вирішення всіх стратегічних завдань є людський ресурс. І виконання цього завдання особливо проблематично для Росії, яка, посідаючи перше місце у світі за розміром території, має населення всього близько 143 млн. чоловік. Якщо порівнювати територію і населення США і РФ, то для РФ бажано мати від 400 до 600 млн. чоловік. Ось чому 2008 року лідер «Единой России» Борис Гризлов, виступаючи на з’їзді партії, заявив: «200 млн. чоловік — ось та чисельність населення, яка мінімально потрібна Росії». «Единая Россия» поставила це завдання на перше місце у своїй програмній заяві. Партія підтверджує пріоритет завдання збереження народу, зазначив Гризлов. У виконанні завдання збільшення чисельності населення «має відіграти свою роль і програма сприяння переселенню співвітчизників, яку потрібно націлити на розвиток районів Забайкалля, Далекого Сходу».
Як же Росія в прискореному темпі створює ЄАС, бо ми вже розібралися, що МС, до якого агітують вступати Україну, це проміжний, хоч і дуже важливий етап в його створенні. Чи буде життєздатним ЄАС або його спіткає доля СРСР? План створення ЄАС передбачає його реалізацію торованим шляхом формування ЄС. Тільки не за 40 років, а за 20 років у стилі традицій СРСР — даєш п’ятирічку за два роки! Сумніви в життєздатності ЄАС підкріплюються досить складною історією самого МС.
Перша спроба створення МС була 1995 року. Казахстан, Росія, Білорусь, 1996р. Киргизія, а в 1998р. Таджикистан і в 2006р. Узбекистан підписали договір про створення Митного союзу. Однією з причин створення МС зразка 1995р. (МС95) було те, що «…Росія просто не в змозі витримати повноцінну конкуренцію високорозвинених держав, що перебувають з нею в різних «вагових категоріях». У цих умовах саме взаємодія (і конкуренція) з партнерами МС і іншими країнами СНД багато в чому сприяє зміцненню виробничого потенціалу РФ». А як недолік: «…такий союз сприяє консервації технологічної відсталості економіки Росії, оскільки забезпечує практично гарантовані поставки її низькоякісних товарів на невимогливі ринки держав-партнерів (як і поставки настільки ж низькоякісних товарів цих країн на російський ринок) і захищає промисловість Росії від благотворної для неї конкуренції третіх країн (особливо високорозвинених)».
Різні економічні інтереси країн-учасниць не дозволили їм погоджувати загальний перелік тарифних і нетарифних вилучень з режиму вільної торгівлі, уніфікувати положення двосторонніх угод про вільну торгівлю і відповідних протоколів про вилучення з цього режиму. Це призвело до виникнення нових обмежень і перешкод навіть у взаємній торгівлі. Різко зріс потік контрабанди через зовнішні кордони МС. Корупція розквітала «махровим» цвітом. Ухвалені рішення деякими членами МС ігнорувалися. У результаті Митний союз зразка 1995г. кілька років існував номінально і офіційно не ліквідований.
2000 року главами держав Білорусі, Казахстану, Росії, Таджикистану і Киргизії був підписаний Договір про створення ЄврАзЕС. Договір передбачав торговельно-економічну співпрацю для досягнення цілей і завдань, визначених Договором ТС95, а пізніше і Єдиним економічним простором (ЄЕП) на підставі базової угоди з формування ЄЕП, підписаній 2003 року. В основу ЄЕП було покладено базовий принцип чотирьох свобод ЄС: свобода торгівлі товарами, послугами, пересування фінансового капіталу і людей.
Через короткий проміжок часу з’явилися проблеми. За інформацією експерта Російського інституту стратегічних досліджень Аждара Куртова неупереджена макроекономічна статистика свідчить про різке уповільнення темпів зростання торгівлі всередині країн Митного союзу. Білорусь і Казахстан стурбовані експансією російського бізнесу. Економічний потенціал Білорусі і Казахстану дуже слабкий, щоб конкурувати на рівних на території Росії. Виникли проблеми з вільним переміщенням робочої сили. Загострилися загрози національної безпеки: проникнення наркотиків, радикального ісламістського екстремізму, формування кримінальних багатонаціональних угрупувань і багато іншого.
Створена Євразійська економічна комісія (ЄЕК), по суті «уряд» Євразійського економічного союзу, не контролюється парламентом, який «забули» створити. Громадяни Росії, Білорусі і Казахстану фактично позбавлені можливості впливати на роботу такого «уряду».
2007 року було дано старт «оновленого» Митного союзу (МС07). Його членами стали Росія, Білорусь і Казахстан. Решта членів МС95 і інші потенційні кандидати на вступ перебувають в глибоких роздумах про доцільність такого рішення — у тому числі й Україна. У грудні 2010р. на саміті ЄврАзЕС в Москві було досягнуто домовленості про створення Євразійського союзу (ЄАС) на засадах ЄЕП у складі Білорусі, Казахстану і Росії.
МС07 було сформовано 2007р., але лише 2011р. він запрацював. Митний контроль перенесли на зовнішні кордони МС. І які ж переваги МС07 перед МС95? Є, звичайно, але основні недоліки ті ж що і в МС95.
Підводним каменем, який зробив велику пробоїну в «новому корпусі» МС (ТС95 ми вже не згадуємо, умовно вважаємо, що він «потонув») виявилася все та ж «непереможна» корупція на просторі СНД. Чи зможе МС «залатати» цей «пробій»? Є серйозні сумніви. Нагадаємо, що за Індексом сприйняття корупції за 2012р. Україна посіла 144-й рядок із 174 позицій, Росія і Казахстан — 133-й, Білорусь — 123-й. Ядро МС перебуває в зоні так званої тотальній корупції.
Росіяни скаржаться, що контрабанда прорвала Митний союз. Виявляється, що вірогідної статистики про імпорт товарів усередині МС не існує. А це призводить до того, що половина товарообігу в МС перебуває «в тіні». Спрощена перевірка митниками призвела до різкого зростання контрабанди. За словами статс-секретаря з Федеральної митної служби (ФМС) Росії Тетяни Голендєєвої, зараз неможливо зрозуміти, які товаропотоки йдуть з Білорусі до Росії, з Росії — до Білорусі і Казахстану.
Зняття внутрішнього митного кордону полегшило роботу бізнесу, але лише в Білорусі й Казахстані, а російські виробники страждають від засилля контрафакту. Росія вважає, що відсутність достовірного обліку імпорту — це усвідомлена державна політика членів Митного союзу, за рахунок якої експортери поповнюють бюджет валютою. Експерти називають митну політику МС «державною контрабандою».
Враховуючи, що значна частина контрабанди з європейських держав і Китаю до Росії потрапляє через митниці Білорусі та Казахстану, росіяни вважають за доцільне на основних митних постах, на зовнішніх кордонах розмістити російських митників. Якщо Україна вступить до МС, то вона також у перспективі матиме шанс отримати в «подарунок» на деяких митних постах російських митників.
МС, куди до вступу наполегливо запрошують Україну, це парадний вхід до ЄврАзЕС, що трансформується з часом на ЄАС, складовою частиною якого є ОДКБ. В ОДКБ, планують розробити єдині стандарти для озброєння і військової техніки. Цікаво, що військова форма для членів ОДКБ планується єдиною, а в поставках озброєння, природно, домінуватиме російський ВПК.
Якщо Україна стане членом МС, то імовірність того, що вона стане членом ЄАС близька до 100%. А отже, і членом ОДКБ. У цьому разі українському ВПК загрожує перспектива перетворення виключно на субпідрядника російського ВПК. Усе готове озброєння купуватиметься в Росії. Перспективи отримати разом з росіянами монополію на забезпечення озброєнням країн-учасниць ОДКБ можуть увійти в конфлікт з національними інтересами держав-партнерів. Так, Казахстан, активний член ОДКБ, купив у ЄС вісім одиниць військово-транспортного літака C-295 (який за основними показниками значно перевершує Ан-26), шість вертольотів ЄС-145 і відкрив завод з їх виробництва. Казахстан масово купує озброєння в Ізраїлі. Спільно з Україною розробляє виробництво бронетранспортера БТР-4, а італійські фірми допомагають модернізувати танк Т-72. Усього ж на купівлю іноземних озброєнь Казахстан за останні два-три роки витратив більше 3 млрд доларів.
Олександр Собянін, російський політолог, керівник служби стратегічного планування Асоціації прикордонної співпраці стверджує, що: «Політики і люди бачать, що в Росії ставлення до Євразійського союзу не цілком чесне. Оскільки говориться одне, а мається на увазі і робиться реально інше. Не озвучується те, що Росії Євразійський союз потрібний для того, щоб просто вижити, оскільки існує ряд глобальних економічних і військово-політичних викликів, з якими Росії було б важко, майже неможливо, впоратися самостійно. І ось ця проста істина не оголошується, що і сприяє створенню простору домислів, і поганої для нас інтерпретації в країнах ближнього зарубіжжя того, чого насправді хоче Росія і яка її позиція».
ВИСНОВКИ
Вступ України до МС дасть короткочасні помітні економічні дивіденди, як це вже проглядається з досвіду перших років членства в МС Білорусі і Казахстану, але в недалекому майбутньому може призвести до чергової економічної і політичної кризи аж до повної втрати Україною суверенітету. Успішне існування і розвиток МС у складі Росії, Білорусі і Казахстану, а також при очікуваному його розширенні за рахунок Киргизії, Таджикистану, можливе лише в разі виходу цих держав із зони «тотальної» корупції. Приєднання до МС одного з «лідерів» корупційних держав світу — України його лише послабить.
МС якнайповніше відповідає політичним і економічним інтересам Росії в разі її абсолютного домінування в цьому союзі. Те, що цей проект для України, по суті, політичний, підтвердив президент Росії В.Путін на черговій зустріч з Президентом України В.Януковичем 4 березня цього року.
Економічні і політичні дивіденди від вступу України до МС в стратегічній перспективі можуть бути не лише нульовими, але і негативними, оскільки ЄАС, складовою якого є МС, найімовірніше, не витримає конкуренції в Середній і Центральній Азії з ШОС, в якому домінує Китай з перспективою стати його повноправним членом Індією.
Володимир Зубанов, Анатолій Павленко
