За схемою Онищенка «нагріли» державу 1,43 млрд гривень: НАБУ взялося за братів Дубневичів
августа 29, 2017
Антикорупційне бюро підбирається до впливових львівських політиків і бізнесменів Дубневичів. Чим це загрожує мафіозному клану в новому політичному сезоні?
Детективи НАБУ отримали дозвіл на вилучення оригіналів документів, що знаходяться у НКРЕКП, які можуть стати прямими доказами у справі щодо маніпуляцій з обсягами пільгового газу на Новояворівскій ТЕЦ нардепів Богдана та Ярослава Дубневичів. Про це свідчить рішення Солом’янського райсуду Києва від 21 серпня 2017 року. Це справа здатна в новому політичному сезоні закрутити серйозні процеси в парламенті та на вулицях. Якщо колишній «регіонал» Олександр Онищенко є особистістю вкрай одіозною, і в парламенті він входив до депутатської групи «Воля народу», яка складалася з депутатів, що мають схожу біографію, то Дубневичі – члени фракції БПП, і їхній вплив на політичні процеси вагоміший, аніж у втікача Онищенко-Кадирова.
Але для початку про суть претензій до львівських бізнесменів і депутатів, яких детективи НАБУ підозрюють у тому, що вони «нагріли» державу на сотні мільйонів гривень. За різними підрахунками, йдеться про суму від 0,77 до 1,43 млрд гривень. Яка ж схема дозволяє заробити чималі і при цьому легкі гроші? Вона бере початок ще в 2005 році і будувалася на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів – населення, теплокомуненерго і промисловості. Наприклад, на державну компанію «Укргазвидобування» було покладено соціальну функцію забезпечення населення України дешевим газом, тому компанія видобувала його і продавала за встановленими урядом цінами – близько 50 доларів за 1 тис. кубометрів. Передбачалося, що саме ця низька ціна на газ, що видобувається державою, стане запорукою того, що населення отримає в своїх газових плитах газ за низькою ціною. Однак, у той же час, коли населення спалювало газ «за 50», газ для промисловості коштував 500 доларів за 1 тис. кубометрів. Адже газ – це газ, і на ньому не поставиш штамп «дешевий – для населення», чи «дорогий – для промисловості». Головне – «підмухлювати» з документами, і можна зробити так, що за документами газ було продано населенню «за 50», хоча насправді він був проданий промисловості по 500 доларів.
Найвідомішим бенефіціаром цієї схеми був депутат Верховної Ради Олександр Онищенко, який, як стверджують правоохоронні органи, разом з наближеними йому компаніями завдали державі шкоди в розмірі близько 3 млрд гривень. Його варіант схеми був побудований на тому, що приватні компанії отримували від державної компанії «Укргазвидобування» у користування старі свердловини на умовах спільної діяльності. Видобутий газ вони могли продавати за ринковою ціною, але на біржах реалізовували його посередникам за 50-100 доларів, і саме з цієї суми сплачували частину прибутку «Укргазвидобуванню». На біржі ж газ продавався «своїм» компаніям, які потім перепродували його за ринковою ціною промисловим споживачам. Різниця між цінами на газ становила понад 5 тис. гривень на кожній тисячі кубометрів.
Доходи братів Дубневичів, через які на них насідає НАБУ, було отримано за тією ж схемою, але з варіантами (знову ж, якщо їх провину буде доведено). Річ у тім, що через ланцюжок компаній Дубневичі володіють Новояворівською і Новороздольською теплоелектроцентралями (ТЕЦ). А ТЕЦ при виробництві тепла для населення також може використовувати «дешевий» газ, щоб забезпечити тим самим якомога більш низькі тарифи на тепло. І різниця в ціні газу для виробництва тепла для постачання населенню, і ціною газу для промисловості – також істотна. Наприклад, в 2013-14 рр. за газ для виробництва тепла для населення ТЕЦ платили 1309 гривень за 1 тис. кубометрів, тоді промисловість його купувала в 3-6 разів дорожче. В 2015 році різниця в ціні газу також була суттєва – 3 тис. гривень та 7,4-11,3 тис. гривень за 1 тис. кубометрів.
НАБУ підозрює, що ТЕЦ Дубневичів використовували дешевий газ для виробництва електроенергії, яку потім продавали на оптовому ринку. З документів суду, куди слідчі зверталися за дозволом на виїмку документів, випливає, що збитки від такої діяльності ТЕЦ Дубневичів могли складати за одними оцінками 775 млн гривень, за іншими — 1,43 млрд гривень. Проте, в цілому по країні, збитки від запровадження схеми, побудованої на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів, можуть бути набагато більшими, аніж лише по Онищенко та братам Дубневичам. І якщо вірити голові правління «Нафтогаз України» Андрію Коболєву, який в одному з інтерв’ю зазначав, що цією схемою користувалося багато політиків і бізнесменів, справа проти Дубневичів має вигляд вибіркового правосуддя. Тому що під висунуті їм підозри потрапляють всі, хто має відношення до ТЕЦ. Наприклад, той же Рінат Ахметов.
Юрий Васильченко, Національне бюро розслідувань України
