Непотопляемый Романченко. “Наши” в МЧС
сентября 28, 2010
Автор этих строк несколько лет своей жизни (в середине семидесятых) прожила в Узбекистане. «Рашидовщина» цвела в то время буйным цветом. Место в ларьке по продаже обычной газированной воды (та, что за 1 копейку была, а если с сиропом то 3, а с двойным — 5) по тогдашним расценкам стоила от пяти до семи тысяч советских рублей. Поначалу я немало удивлялась этому факту, но когда увидела, как мой сосед Анвар после года (!) работы в таком ларьке приехал домой на новенькой «Волге», поняла если не все, то многое.
(ще...)... Читати далі →
2 426 переглядів
Выйдя сегодня из дома, я увидел полупустые улицы, людей в масках и очереди в аптеках, панические настроение и ожидание худшего. У меня возникло чувство дежавю. И я вспомнил, где я подобное видел – в американском фильме про конец света.
(ще...)... 
Оце дивився я сьогодні новини про те, як Юля героїчно з косою напереваги кидається грудьми на амбразуру епідемії – і таке зло брало, що прямо слів немає. Бо ніхто інший, як вона особисто несе повну відповідальність за смерті двох десятків (поки що) людей.
Ця відповідальність лягає на неї як на голову уряду, який не займається нічим, окрім дерибану позиченого бабла. Але для тих, хто сумнівається – я можу навести переконливіші докази.
... 
Епідемія так званого свинячого грипу, або А/Н1/N1, звалилася на нас, як сніг на голову. Хоча ще навесні фахівці застерігали про можливий спалах небезпечної вірусної інфекції з настанням нового епідемічного сезону. А європейські експерти вже в серпні прогнозували істотне зростання кількості інфікованих штамом вірусу А/Н1/N1. Однак іще в четвер увечері ми лягали спати, будучи впевненими, що ніякої епідемії в Україні немає, а прокинулися вже «у св... 
