Пройдисвіти Іваненко і Король нав’язали селу своє «об`єднання» громад, щоб дерибанити Бобрицю
июня 13, 2015
Сьогодні в нашій країні починає реалізовуватися Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Проте у Києво-Святошинському районі даний процес далекий не тільки від норм права, а й навіть від здорового глузду. Про це засвідчило нещодавнє збіговисько, організатори якого з ослячою впертістю намагаються перетворити Княжичі на своєрідний «центр», до якого хочуть «прописати» Бобрицю, Жорнівку, Музичі та Забір`я.
Ввечері 12 червня 2015 року у клубі села Бобриця відбулися так звані «обговорення» щодо об’єднання громад. Напередодні цього дійства організатори розповсюдили лише декілька оголошень. Тому переважна більшість мешканців села нічого про ці плани не знала. Ті, хто прийшов до будинку культури, готувались обговорити тему про приєднання Бобриці до Білогородки. З цією метою до клубу завітав один із депутатів сусідньої сільради: він повідомив, що білогородці не проти такого об`єднання. Проте з таким варіантом не погодилася місцева «знать» в особі вороватого голови Бобрицької сільради Олександра Короля та його спільника-бізнесмена Романа Іваненка. А тому на порядку денному поставили лише одне (безальтернативне) питання і на стенді демонстрували слайди про «добровільне» об`єднання Бобрицької, Княжицької, Жорнівської, Музичанської і Забірської сільрад.
Ясна річ, така зухвалість викликала обурення серед місцевих жителів, багатьом з яких не надавали слова. Прорватись до мікрофону вдалося лише сивочолому бізнесмену Анатолію Чернишенку, який зробив хоча й короткий за часом, але доволі глибокий за змістом свій конструктивний виступ: «Ми повинні поставити питання: скільки депутатів захищатимуть наші інтереси? Чи прийматимуть наших діток до «об’єднаного» садочка? Як добиратися з одного села до іншого? Скажімо, в мене є транспорт: я можу, наприклад, поїхати до Жорнівки. А що робити тим, у кого немає автомобіля? Як вони добиратимуться у разі відсутності маршрутки? До речі, до Білогородки добиратись значно простіше. Також варто звернути увагу на бюджет Білогородки — 10, 8 млн грн. Отже, якщо нам потрібно збудувати школу, то білогородці допоможуть. Ще одна перевага такого приєдання: у Білогородці є 400 гектарів землі, виділеної під промислову забудову. Там, де будуть заводи і фабрики, — створюватимуть нові робочі місця. А якщо ми об’єднаємося з Княжичами, Музичами, Жорнівкою і Забір`ям, то не матимемо такого бюджетного фінансування. Вважаю, що це питання треба обговорити за участю Білогородської сільради. А приймати поспішні рішення — не варто».
На превеликий жаль, пропозицію Чернишенка панове-організатори навіть не поставили на голосування. Вони пішли на зухвалі порушення закону, аби пролобіювати свій варіант. Коли редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук обурився проти такої нахабності, йому пригрозили, що задушать галстуком. А бандиткуватий Бобрицький голова Олександр Король навіть обіцяв викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака, який місцеві «опричники» затягнули до зали. Як наслідок, багато людей були дуже розчаровані «голосуванням без вибору» і на знак протесту покинули будинок культури.
Виникає питання: навіщо пройдисвіти Іваненко з Королем затіяли таку дивну гру? Для чого намагаються нав’язувати людям утопічні ідеї про об`єднання навколо села Княжичі, до якого незручно добиратися?
Як стверджують місцеві активісти, головна мета створення нової громади – це захоплення землі, яка з 2016 року повинна стати об`єктом купівлі-продажу після зняття мораторію. Всі землі в межах об`єднаної громади швидко і за безцінь буде скуплено місцевими «королями». Близькість землі до майбутньої Великої кільцевої дороги теж має суттєвий вплив на формування громади саме у такому складі. Це надасть можливість бізнесменам перепродати втридорога «приватизовані» землі державі, а злочинці будуть і далі через бездіяльність корумпованої міліції безкарно розкрадати на мільйони КРАЗами ліс та пісок «для АТО».
Тетяна Трайдакало, Український інформаційний портал
