RSS

«Тендерна рушниця» ще на стіні. Чекаємо пострілу?

апреля 5, 2009

Поки по всій країні відбуваються акти самоспалень через кілька тисяч невиданого депозиту, у Верховній Раді та Кабінеті міністрів розігрується черговий акт п’єси на мільярди гривень. У центрі дійства — законопроект про державні закупівлі. Його автори з комітету ВР з питань економічної політики знову пропонують загальнонаціональну сумнівну схему. І завчено повторюють свої старі сценічні ходи та штампи, звертаючи мало уваги на нових глядачів і акторів — Світовий банк, Європейську комісію, СОТ, МВФ… А даремно! Без їхніх оплесків може зірватися не тільки сама п’єса. Не дай Боже, розвалиться весь прогнилий театр.

И в их домах не гасят свет.
Их будоражит звон монет.
Там снова скандал…

К.Кінчев. «Картонный дом»

З березня минулого року Україна живе без закону про держзакупівлі. Корупційний закон народні депутати скасували й доручили Кабміну прийняти Тимчасове положення, що той і зробив. У травні в першому читанні був ухвалений законопроект №2263-1. Його мав доопрацювати парламентський комітет з питань економічної політики. Точніше, підкомітет з питань регулювання ринку держзакупівель, держзамовлення, конкурсів і діяльності держпідприємств на чолі з Антоном Яценком (БЮТ), колишнім віце-президентом Тендерної палати (ТПУ), першозасновником ТОВ «Європейське консалтингове агентство» («ЄКА») і одним із трьох найлютіших «Ворогів преси 2007». Саме ТПУ і «ЄКА» перебували в центрі обвинувачень у тендерній корупції.

У комітеті молодий бютівець опинився в оточенні «тендерних президентів». Голова комітету — О.Ткаченко (КПУ, колись почесний президент ТПУ), С.Осика (БЮТ, колишній голова Ревізійної комісії ТПУ), О.Лукашук (БЮТ, колишній член наглядової ради ТПУ). Останній очолив підкомітет з питань держрегулювання бухгалтерського обліку, аудиторської діяльності.

З травня комітет ВР ніяк не виявляв себе в сфері держзакупівель. Щоправда, він або його члени тією чи іншою мірою брали участь у просуванні ряду законопроектів в інших сферах: аудиторської та оцінної діяльності, держзамовлення, електронної звітності. Про їхній корупційний потенціал неодноразово писало «ДТ» (№36, 2008 р., №3, 2009 р.). Останнім хітом став законопроект №0924 про єдиний соціальний внесок (співавторами виступили регіонали В.Хара і М.Па­пієв). А «цікаву схему» із поданням електронної податкової звітності почали відпрацьовувати вже на рівні ДПАУ (див. «ДТ», №3 і 5, 2009 р.). Загалом, пусти цапів у город…

На рівні виконавчої влади роботу над редакцією закону поклали на Міністерство економіки та Департамент державних закупівель. Відповідно до Тимчасового положення, міністерство стало спеціальним уповноваженим органом у сфері держзакупівель.

Втім, до жовтня 2008 року Департамент був фактично позбавлений повноважень з узгодження закупівель в одного виконавця. Цим займалася консультативно-методична рада, до якої входили народні депутати з комітетів ВР з питань економічної політики та з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією
(А.Пшонка).

Такі комісії з участю нардепів, чиновників і ТПУ процвітали в 2006—2008 роках — при Рахунковій палаті, при Антимонопольному комітеті. Оригінальний український винахід для задоволення інтересів народних обранців і співтоваришів: контроль відсутній, відповідальності жодної.

Приступивши до виконання обов’язків, міністерство зіштовхнулося з бажанням відібрати в нього повноваження на користь ГоловКРУ. Влітку 2008 року з подачі О.Турчинова починається епопея з постановою «Про деякі заходи для посилення державного фінансового контролю». Сенс ідеї простий: зробити міністерство «весільним генералом», а ГоловКРУ передати ключові повноваження і відродити елементи тендерної схеми 2005—2008 років (див. ДТ, №30, 2008 р.). Показово, що в ГоловКРУ «приземлився» колишній голова правління ТПУ В.Лаба. Після його переведення ревізорський департамент з контролю держзакупівель очолила Т.Дергалюк. Її син Андрій виступав у судах представником «ЄКА» та інших «консультантів»…

З 2008 року держзакупівлі стають предметом домовленостей із міжнародними гравцями. Вступивши до СОТ, Україна зобов’язалася приєднатися до Угоди про держзакупівлі цієї організації. Наприкінці лютого цього року вона домоглася офіційного статусу спостерігача в рамках угоди.

Переговори про створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом присвячені, серед іншого, гармонізації українського законодавства в сфері держзакупівель із відповідними директивами ЄС. Угода з МВФ передбачає, що Україна ухвалить закон про держзакупівлі, який відповідатиме міжнародним стандартам.

Світовий банк зробив прийняття закону однією з умов одержання Україною позики на політику розвитку. Така стисла перед­історія питання.

Ті самі схеми, тільки в профіль

Поки комітет з питань економічної політики освоював нові сфери, фахівці Мінекономіки в співробітництві з експертами СБ розробили базову редакцію законопроекту. Банк визнав її прийнятною, і на початку листопада 2008 року за підписом директора СБ в Україні, Молдові та Білорусі М.Райзера її відіслали в Кабмін. Незабаром її надіслали до комітету ВР із рекомендацією взяти за основу. Листа підписала Юлія Тимошенко.

«ДТ» вдалося отримати копію цього законопроекту. У ньому повністю знищено лазівки для побудови корупційних схем з участю палат, комісій і посередників-консультантів. Зауваження експертів Світового банку стосувалися трьох проблем. По-перше, необхідно чітко розділити «в Уповноваженому органі функції нагляду і розгляду скарг» (тобто скарги залишалися в його веденні). По-друге, позбавити цей орган функцій прямого контролю (для цього є Рахункова палата). І видалити з закону більшу частину винятків.

Позиція СБ явно еволюціонувала з кінця літа — початку осені 2008 року. Тоді його експерти казали про те, що орган з розгляду скарг має бути незалежним і до нього повинні входити незалежні експерти (див. «ДТ», №31, 2008 р.). Еволюція виглядає цілком розумною. Як будь-яка політична партія в Україні неминуче стає схожою на КПРС, так і будь-яка «незалежність» у сфері держзакупівель перетворюється на безконтрольність і безвідповідальність.

Комітет, який очолює О.Ткаченко, активізувався лише цього року. Минулого тижня він розробив до другого читання свій проект. Його копію, офіційно отриману в комітеті, надала «ДТ» Інна Богословська. Нам удалося дістати в комітеті ще дві версії. Вони мало чим відрізняються одна від одної. Одну з них комітет відіслав 25 березня в представництво СБ по Україні, Молдові та Білорусі. І отут закрутилася інтрига.

26 березня CБ своїм листом прем’єр-міністру повідомляє, що отриманий законопроект «не відповідає міжнародній практиці і директивам ЄС, у ньому простежується намір відновити роботу непрозорої і неприйнятної інституціональної структури» (копія листа в розпорядженні «ДТ»). Конкретні причини не пояснюються. М.Райзер рекомендує використовувати проект закону Мінекономіки, а також звернутися до експертів ЄК для забезпечення його відповідності директивам ЄС. Він також пропонує створити спільну робочу групу.

27 березня О.Турчинов доручає створити таку групу в складі першого заступника міністра економіки А.Максюти, заступника міністра фінансів М.По­луденного, народних депутатів С.Осики, О.Плотнікова, старшого фахівця із закупівель Світового банку А.Велогорської і координатора проектів банку В.Сіряченка. З огляду на багатий тендерний досвід С.Осики це схоже на схрещення вовка з трепетною ланню…

Що ж могло викликати таку реакцію Світового банку? Швидше за все, відтворення норм, які містять високий ризик корупційних схем.

По-перше, розгляд скарг передається «незалежному колегіальному органу» — комісії. Із 17 осіб (в іншій версії — 14) дев’ять — це представники органів влади, а вісім — «незалежні фахівці, котрі не є держслужбовцями і не мають стосунку до органів держвлади і підприємств».

Персональний склад комісії затверджує Верховна Рада за поданням Кабінету міністрів. Ротація членів комісії здійснюється кожні три роки.

Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення здійснює один із органів держвлади, головним завданням якого є здійснення державного фінансового контролю. Цей орган визначає КМУ.

Очевидними є те саме порушення базового принципу поділу влади і величезний корупційний потенціал…

По-друге, ціна конкурсної пропозиції має відповідати спеціальній методиці її розрахунку, яку затверджує комісія. Вона цілком може запровадити норму про те, що учасники торгів мають надавати якусь оцінку ринкових цін на свій товар, послуги або роботи. А оцінкою займуться «потрібні» приватні оцінювачі. Як ми зазначали вище, комітет ВР уже накопичив скандальний досвід у цій сфері…

У 2006—2008 роках будь-яка юрособа мала право оскаржувати дії/рішення тощо замовника. Це право використовувалося для блокування закупівель і вимагання відкотів із замовника, з імовірного учасника-переможця.

«Тендерний рейдер» знову з’являється в законопроекті комітету. Але норми вибудовано хитріше. «Представникам громадськості і ЗМІ» надають право «у разі виявлення порушень законодавства звертатися в Комісію…» На підставі цих звернень комісія зможе приймати рішення, начебто йдеться про скарги учасників. Тобто вона матиме право блокувати закупівлі…

Разом узяті, ці елементи можуть скласти струнку загальнонаціональну схему відкотів. При цьому її авторами виставлятимуться І.Богословська та І.Горіна. Їхні пропозиції, творчо перероблені, використано для формулювання відповідних норм. Зла іронія полягає в тому, що І.Бо­гословська неодноразово виступала проти таких тендерних схем, у тому числі і у випадку з законопроектом №0924.

У разі прийняття цієї редакції розвиток подій стає легко передбачуваним. Органом, що потурбується про забезпечення комісії, стане ГоловКРУ. Воно зможе розглядати скарги самостійно, без будь-якої комісії. Адже її склад має затвердити Верховна Рада, яку можуть розпустити, блокувати тощо.

«Незалежні фахівці» будуть відібрані комітетом разом з іншими «бенефіціарами» схеми. У результаті депутатська група (вже час впроваджувати новий термін — організована депутатська група, ОДГ) де-факто одержить більшість у комісії і зможе проводити вигідні рішення. Причому ця більшість буде практично «вічною», тому що ротація відбувається раз на три роки…

Про пряники для «колядування»

В існуючих версіях законопроекту містяться норми, що підказують, в який спосіб може збиратися депутатська підтримка. З режиму закону виводяться «госптовариства, у статутному капіталі яких 60 і більше відсотків належать державним підприємствам, і госптовариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій перевищує 50%…» Відразу пригадується «Укрнафта» і пов’язаний з нею нардеп від «НУ—НС» Ігор Палиця. А також «Дніпроенерго». Показово, що автором цієї поправки став бютівець Віталій Данилов із комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.

Представництво органів влади в Комісії зі скарг варіює за версіями. В окремих присутній Держспоживстандарт. Його голова Лариса Лосюк є давньою соратницею по партії нардепа Юрія Кармазіна…

Тож із цими та іншими пряниками можна сміливо колядувати в сесійному залі.

«Кому война, а кому мать родна»

Минулого тижня з’явилися ознаки підготовки кампанії проти законопроекту СБ—Мінекономіки. У понеділок було заявлено про прес-конференцію А.Яценка на тему «Хто дискредитує Світовий банк і Верховну Раду у сфері держзакупівель?». Її скасували. Акцент став виразнішим у п’ятничному анонсі: «Чи дезінформують керівні особи Міністерства економіки уряд, Верховну Раду, Світовий банк із метою забезпечення корупційних можливостей у сфері держзакупівель?»

Почалося пристрілювання в «жовтих» онлайнових виданнях із повідомленнями голів Рахункової палати і ГоловКРУ про жахливу ситуацію в Мінекономіки. А це ж іще не «заговорили» МВС і ГПУ. Тож ми перебуваємо на початку масованого тиску на Мінекономіки і Світовий банк. З 2005 року жертвами таких кампаній ставали АМКУ, Асоціація міст України та громад, попередній голова ГоловКРУ П.Андрєєв, те саме Мінекономіки тощо. Справжня причина завжди була одна: зламати опір тендерним схемам та їхнім авторам. Чи вистоять Світовий банк і міністерство цього разу? Питання відкрите…

…«Рушницю» тендерної схеми вішали на стіну і чистили представники практично всіх політичних сил. Щоправда, тільки БЮТ додумався взяти його авторів у парламент. Масові муніципальні протести 2007 року, зрив поставок пального для ВПС, проблеми на Чорнобильській і Південно-Українській АЕС… Ці та інші внутрішньоукраїнські «постріли» не змусили здати її в утиль.

Financial Times має вийти з передовицею «Тендерна принцеса»? А «ОРТ» — із передачею про те, як «Україну В.Ющенка» затягує корупційне болото? Чи послам країн ЄС влаштувати виховну розмову з прем’єром, президентом і спікером? Вже не на тему кота Леопольда: «Давайте жити дружно». На більш серйозну, від комісара Коррадо Катані і капітана Гліба Жеглова: «Не крадіть так нахабно у вашої держави! І тоді ми вам допоможемо».

1 211 переглядів

Комментариев нет

No comments yet.

RSS feed for comments on this post. TrackBack URI

Sorry, the comment form is closed at this time.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям