RSS

За рік урядування Гройсмана рівень бідності в Україні зріс, — Рахункова палата

сентября 12, 2018

bida-Ukraini1-500x375

 

У 2017 році показники бідності за відносними критеріями демонструють тенденції до зростання, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати про результати аналізу виконання заходів з реалізації Стратегії подолання бідності, який був розглянутий і затверджений на колегії.

«Відносні показники бідності, які стосуються витрат людей і які вимірюються за шкалою ЄС, мають, на жаль, не таку позитивну тенденцію», — визнав відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Василь Невідомий.

Він зауважив, класичний підхід – монетарний, коли межу бідності проводять в грошах. Якщо в людини немає таких поточних доходів, вона бідна. І у 2017 році, відповідно до показників оцінки бідності за абсолютним критерієм та показників, які характеризують доходи населення, загалом відбулися позитивні зрушення у ситуації з бідністю в Україні.  Але нові підходи, які Європа давно застосовує, не монетарні. Все вимірюється не грошима, а певним набором благ. Країни ЄС визначили дев’ять позицій благ. Якщо з них відсутні три – то це люди депривовані. Якщо чотири – це крайня депривація. Для порівняння рівень матеріальної депривації для 28 країн ЄС за підсумками 2016 року становив 16%, а глибокої матеріальної депривації – 8%. В Україні ці показники у 2017 році становили 42% та 27% відповідно.

Як у країнах ЄС, так і в Україні, населення найбільше потерпало від неможливості дозволити собі неочікувані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів. Однак значення цього показника в Україні було в 1,6 рази вище (60% проти 36% у країнах ЄС). За іншими ознаками депривація населення в Україні була в 2-7 разів більша, ніж у країнах ЄС.

Найбільше потерпали від економічної напруги особи, які входять до складу багатодітних господарств, населення у віці 60 років і старше, сільське населення.

Аналіз Рахункової палати засвідчив, що у 2017 році 9% населення потерпало від усіх трьох форм бідності –  за відносним критерієм за витратами, за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму та ознаками депривації.

Частка депривованих осіб за 4-ма з 18-ти ознак позбавлень у 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств.

Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачувані витрати, більше половини не мали можливості відпочивати разом з родиною принаймні упродовж одного тижня на рік. Третьою за поширеністю (але, можливо, головною за значенням) проблемою населення України визначає недоступність якісних послуг охорони здоров’я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків та медичного приладдя, а 30% — для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.

Аудитори відзначають, що частка витрат на харчування в бюджеті середньостатистичної сім’ї є вкрай чутливим індикатором купівельної спроможності та рівня життя в цілому. Якщо у 2015 році частка витрат середньостатистичного господарства на харчування становила 53,1%, у 2016 – 49,8%, то у 2017 році знизилась до рівня 47,9%. Частка домогосподарств, які витрачають на харчування більше 60% сукупних витрат, помітно зменшилась – з 43,1% у 2015 році до 31,8 % у 2016 році та до 26,1% у 2017 році.

Аналіз виконання Плану заходів на 2016—2017 роки з реалізації Стратегії встановив, що фактично станом на 1 січня 2018 року із 159 заходів в повному обсязі виконано лише 59 (у 2,2 рази менше, ніж зазначено Мінсоцполітики в інформаціях Кабінету міністрів); 77 заходів виконані частково, не досягнуто індикатора виконання та/або відсутня повна інформація про виконання заходу, 17 заходів не виконано, по 6-х заходах інформація співвиконавцями не надана.

137 переглядів

Комментариев нет

No comments yet.

RSS feed for comments on this post.

Sorry, the comment form is closed at this time.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям