«Вечірній Київ» під УДАРом: Кличку підсунули самогубця, який знищує редакцію…
октября 7, 2021
Київський мер Віталій Кличко ризикує опинитись в епіцентрі нового скандалу. Цього разу лідера УДАРу підставили під політичний удар через одіозного Євгена Лопушинського – полтавського горе-писаку, під якого нашвидкоруч «ліплять» чергове комунальне підприємство міськради з метою розбазарювання бюджетних грошей столиці.
Ножем – в область серця!
Лопушинський «примазався» до команди Кличка ще торік, коли вирішив балотуватися до Полтавської міської ради від партії «УДАР» (по виборчому округу №3). Про це на початку жовтня-2020 повідомило інтернет-видання «Полтавщина». У біографії новоспеченого кандидата було зазначено, що він «працює заступником директора КП Київської міської ради «Центр публічної комунікації та інформації» (головний редактор сайту «Вечірній Київ» та газети «Хрещатик»).
Чому ж інтернет-видання скромно промовчало про те, що два роки (2014—2016 р.р.) Євген Романович був гендиректором Полтавської телерадіокомпанії «Лтава»? Річ у тому, що призначення Лопушинського на дану посаду призвело до розбірок у Полтавському окружному адмінсуді (щодо визнання протиправним його допущення до участі в конкурсі на крісло гендиректора). А його звільнення супроводжувалося набагато гучнішим скандалом, пов`язаним із спробою самогубства.
Нагадаємо, що 28 квітня 2016 року Лопушинський потрапив до реанімації Полтавської райлікарні з ножовим пораненням в області серця. За повідомленням правоохоронців, це була спроба самогубства (https://zaxid.net/gendirektor_poltavskogo_telekanalu_namagavsya_vchiniti_samogubstvo_n1390254). Проте сам Євген Романович відмовився свідчити поліції про причину свого суїциду. Пізніше гендиректор Національної телекомпанії Зураб Аласанія заявив, що інцидент на телеканалі «Лтава» був спричинений складними відносинами з місцевою владою. Після одужання скандального гендиректора звільнили з роботи.
Із «душком» Януковича
Невідомо, скільки часу Лопушинський ще міг би вештатись по Полтаві, але на «виручку» прийшов його земляк – Роман Лелюк, який раніше знаходився в таборі регіоналів.
Завдячуючи режиму Януковича-Азарова, пан Лелюк став помічником міністра з питань ЖКГ Олександра Попова. А коли той очолив КМДА, Роман Валерійович знову став його помічником. Після «майданних» подій Лелюк успішно пережив «очищення влади» і перекинувся до табору нового столичного градоначальника Віталія Кличка.
У 2019 році Роман Валерійович став директором департаменту суспільних комунікацій КМДА і невдовзі захопився «перезавантаженням» кадрів у комунальному підприємстві «Центр публічної комунікації та інформації» (ЦПКІ), створеному на базі КП «Вечірній Київ». Тут варто віддати належне досвідченим керівникам ЦПКІ – Анні Куницькій та її заступнику Олександру Рубану (який згодом перейшов у КМДА): вони зробили все можливе для зміцнення і процвітання Центру та його структурного підрозділу – сайту «Вечірній Київ».
Проте плани розвитку ЦПКІ почали змінюватись після того, як Лелюк привів до Центру свого корешка Лопушинського: обидва три роки (2007—2010 р.р.) були помічниками голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Асадчева.
Формально Євген Романович став заступником Анни Олегівни, але відразу ж «відсунув» її від керівництва «Вечірнім Києвом». Також він використав свої зв`язки з Лелюком для того, щоб заборонити досвідченому керівнику Рубану (який на той час уже став першим заступником директора департаменту суспільних комунікацій КМДА) звертатись до журналістів сайту для підготовки публікацій.
Обережно, прожект «Київінформ»
Майстерно «переплигуючи» через дві голови (директора ЦКПІ і першого заступника директора профільного департаменту), Євген Романович привів із собою ще одного «цінного кадра» – підстаркуватого Бориса Лозовського, співзасновника того самого інтернет-видання «Полтавщина», на якому рекламували Лопушинського як кандидата в полтавські депутати (до речі, ті вибори «лопух» із тріском програв).
Після приходу діда Бориса розпочався нечуваний тиск на працівників редакції: новоспечений «гастролер» почав влаштовувати якусь «атестацію» (зі щотижневими звітами журналістів) та ще й розповідати баєчки про те, як треба «правильно» готувати публікації. Проте на цьому чудасії не закінчились.
Напередодні нового 2021 року Лопушинський «зібрав» у підлеглих преміальні, за які придбав айфон (цей «мобільник» – не на балансі Центру, а в кишені «лопуха»). Після такого «трюку» народилась ще одна ідея фікс – відділити «Вечірній Київ» від ЦПКІ.
Ось так і народився проєкт рішення «Про зміну найменування комунального підприємства Київської міської ради «Центр публічної комунікації та інформації». З подачі «всесильного» Романа Лелюка цей проєкт (чи прожект?) «протягнули» на сесії Київради. Під час розгляду цього питання депутатка Дінара Габібуллаєва поцікавилась: як фінансуватимуть нове комунальне підприємство?
Замість чіткої відповіді Роман Валерійович почав вішати лапшу про те, що буцім-то треба розподілити функціонал: мовляв, ЦПКІ поєднує дві різні – Центр комунікацій та засоби масової інформації. Оскільки Лелюка вважають «людиною Кличка», депутатська більшість дружно проголосувала за створення КП «Київінформ».
Де взяти кошти для цього неприбуткового підприємства, наразі невідомо. Тим більше, що у наступному році очікуються серйозні проблеми із наповненням міського бюджету-2022. На жаль, горезвісний «лопух» спотворив роль Центру і фактично звів нанівець усі зусилля директора ЦКПІ Анни Куницької та першого заступника директора департаменту комунікацій Олександра Рубана.
А втім, дивуватись тут немає чого: через якогось самогубця-невдаху виникла загроза загибелі всього «Вечірнього Києва», що у свою чергу може спровокувати скандал навколо «Київінформу» і боляче вдарити по репутації столичної влади.
Оксана Петришин, Національне бюро розслідувань України
