RSS

Питання і відповіді стосовно ”педофілгейту”. Що взагалі відбулося?

октября 22, 2009

Цей FAQ написаний адмінгрупою та відвідувачами сайту “Інфопорн”. Пропоную його і вашій увазі.

Хто розкрив справжні імена, прізвища та персональні дані дітей?

Сайти rupor.info та from.ua, опублікувавши незаретушовані скани деяких документів по справі.

Хто звинуватив народних депутатів?

Прізвище Віктора Уколова як людини, що приділяє надзвичайно сумнівну увагу до справи, було оприлюднене в персональному блозі Володимира Петрова (ЖЖ-юзер lumpen) 13 жовтня. Наступного дня lumpen напряму назвав Уколова педофілом. Прізвища депутатів фракції БЮТ Сергія Терьохіна та Романа Богдана як фігурантів справи вперше з’явилися в публікації Інни Степанчук “Табірні розваги” в газеті “Україна Молода” (головний редактор – Михайло Дорошенко), N191 від 15.10.2009.

Чи є юридичні підтвердження факту злочину?

Факт насильства щодо дітей підтверджений двома висновками судово-медичної експертизи, з висновками якої можна ознайомитись, наприклад, тут. Встановлено, що насильницькі протиприродні статеві акти коїлися протягом кількох років. Ці висновки цілком корелюють зі свідченнями постраждалих дітей, згідно з якими регулярні ґвалтування здійснювалися з 2006 року.

Про насильство як доведений та беззаперечний факт кажуть:

* міністр внутрішніх справ Юрій Луценко – на прес-конференції 14.10.2009;

* народний депутат Віктор Уколов – в своєму дописі на персональному блозі вночі 15.10.2009;

* адвокат Михайло Кваша, який мав доступ до матеріалів справи як адвокат підозрюваного.

Тетяна Монтян впевнилася в тому, що насильство мало місце, після ознайомлення з наявними у матері документами та грунтовної бесіди з дітьми. Субсидіарним свідченням є результати перевірки дітей на детекторі брехні (поліграфі), яку було проведено за ініціативи матері, хоча результати цієї перевірки багатьма ставляться під сумнів.

Як таке може бути, що мати зґвалтованих дітей такий тривалий час (три роки) нічого не помічала?

По-перше, треба зауважити, що батьки фактично були в розлученні, тому діти довгий час поперемінно мешкали в обох батьків. Тобто, мати не бачила дітей відразу після знущань, коли поведінка та стан дітей найбільш кричущі. По-друге, загальновідомим є факт, що діти, які стають жертвами насильства, замикаються в собі, щиро прагнуть не згадувати про це та всіляко приховують ситуацію, щоб не наражати себе на додаткові психічні страждання. По-третє, злочинці крім фізичної, коїли моральну наругу: залякували дітей вбивством, повідомили, що мати є нерідною, і тому скаржитися їй немає сенсу.

Мати помічала, що з дітьми щось коїться, та неодноразово зверталася за консультацією до психологів, які за потреби можуть надати відповідні свідчення.

Що стосується фізичних слідів зґвалтувань, то їх теж можливо помітити лише в тому випадку, якщо знати, що саме шукати. Абсолютна більшість дітей підмиваються самостійно з доволі раннього віку та стидаються батьків (особливо – батьків іншої статі). Тетяна Монтян, сама мати чотирьох синів, заявила, що “вже навіть забула, коли останній раз допомагала дітям митися, оскільки вони з 2,5-3 років здатні самі подбати про особисту гігієну, а що стосується брудних трусів, то всі діти забувають туалетний папір, ну і…”

Які існують докази причетності депутатів?

На даний момент газетою “Україна молода” у педофілії звинувачено трьох депутатів: Віктора Уколова, Романа Богдана та Сергія Терьохіна. Докази причетності або непричетності має збирати слідство. За наявними даними, в матеріалах справи є достатньо доказів для того, щоб розширити коло підозрюваних. В свою чергу, депутати можуть висунути претензії проти головного редактора “України молодої”, “президентського кума”, уродженця Хоружівки Михайла Дорошенка, тому незрозуміло, чого вони висувають свої претензії переважно до Тетяни Монтян, яка лише підтвердила інформацію, розповсюджену за деякий час до неї.

Чи тільки ці двоє дітей були жертвами злочинців?

За розповідями постраждалих дітей, зазвичай під час педофільских оргій гвалтівники знущалися з трьох дітей одночасно. Вони розповідають по “старомодно вдягнених” дітей, щодо яких також регулярно коїлося насильство. Органи слідства повинні ретельно перевірити ці свідчення та вжити відповідних заходів.

Міністр Павленко каже, що дітей не могли ґвалтувати в “Артеку”, тому що там діє суворий пропускний режим, і сторонні не можуть потрапити до табору.

По-перше, як кажуть діти, їх ґвалтували не в таборі, а в відомчому артеківському віп-готелі “Адалар”.

По-друге, діти вказують, що їх ґвалтували не “сторонні”, а співробітники та керівники табору.

По-третє, пан міністр відверто бреше. Так, на неофіційному сайті “Артеку” можна знайти зворушливу історію про Клодін Дорі (Claudine Doury), французьку фотохужодницю, яка протягом десяти років, з 1994 по 2003, вешталася по дитячих роздягальнях, душових, спальнях з фотоапаратом, і за підсумками цієї роботи видала альбом про життя “Артеку” зі зворушливою цнотливою дитячою напівоголеною натурою.

artekovetc.ru – зробіть хтось копії, бо матеріал можуть видалити – адже виглядає він ну просто як відповідна реклама.

Нарешті, коли мова йде про народних депутатів, які за статусом мають право вільно проходити до будь-яких установ, слова Павленка лунають як відверте знущання.

Хто розкрив таємницю всиновлення дітей?

Таємницю усиновлення постраждалих дітей розкрив особисто міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко на прес-конференції 14 жовтня.

Який статус по в цій справі має Тетяна Монтян?

Офіційним адвокатом по справі є інша людина. Монтян, як фахівець в галузі права, надає родині консультаційні юридичні послуги згідно договору. Вона оперує виключно відкритою інформацією (переважно – з друкованих ЗМІ), а також тими доказами, які свого часу мати дітей збирала самотужки. Доступу до матеріалів кримінальної справи вона не має. Все, що вона робить, робиться в інтересах клієнтів – постраждалих від насильства дітей та їхньої матері. Це дуже просто. Уявіть собі, що у вас є знайомий стоматолог – Х. Але конкретну верхню “вісімку” зліва вам пломбував інший стоматолог – Z. Ви взяли свою медичну картку та звернулися до Х. з проханням оглянути вас, прочитати картку, роздивитись рентгентівські знімки та висловити свою думку про якість лікування. Ось така приблизно аналогія.

Зараз мусується інформація про ніби то наявні психічні вади, на які страждає мати дітей. Чи має вона довідку про стан психічного здоров’я?

Будь-який громадянин має усі права та несе усі обов’язки, аж поки судом не буде встановлено його недієздатність. Що стосується психічного здоров’я, то Тетяна Монтян стверджує: пані Олена є цілком притомною, свідомою та розумною людиною, яка вирішила битися за своїх дітей проти злочинців та злочинної правоохоронної системи.

Те, що збоченці робили з її дітьми, не вкладається в розуміння пересічної людини, тому в те, що викладено в заявах, важко повірити людям, які ніколи не стикалися з “педофільними” справами. Але досі жодної тези, жодного пункту з її заяв не спростовано. Навпаки, підтверджуються обставини, які спочатку викликали здивування та недовіру. Наприклад, епізод з адвокатом М. Квашею, якого начебто найняв Уколов, 15 жовтня був повністю підтверджено самим депутатом особисто.

Чи насправді батьки дітей знаходяться в майновому конфлікті?

Наявність або відсутність якихось конфліктів між подружжями, їх місця роботи, стосунки з іншими людьми і таке інше жодним чином не скасовують головного: щодо дітей багато років коїлося насильство, що є доведеним та незаперечним фактом. Така ситуація у будь-якому разі вимагає ретельного та всебічного слідства, виявлення та притягнення до відповідальності усіх винних та призначення покарань відповідно до їх ступеню провини. Саме цього вже більш ніж півроку вимагає від правоохоронних органів мати дітей, і двічі наші доблесні правоохоронці, що мали документальні докази ґвалтувань, не вбачали підстав для порушення справи.

Безвідносно до цього, ніякого майнового конфлікту між подружжям не існувало та існувати не могло, оскільки квартира, яку видатний правозахисник Багіров, який розповсюджує цю версію, називає спільною власністю подружжя, насправді було придбано на кошти, які є дошлюбною власністю Олени Полюхович. Так, подаровану їй бабусею квартиру на Лісовому масиві Києва було продано, і в той же день було куплено аналогічну по вартості квартиру на Березняках. Таким чином, шанси Дмитра Полюховича отримати 1/2 цієї квартири під час поділу майна дорівнювали нулю.

Зайва увага до теми плямує репутацію унікального явища, державного надбання України – міжнародного дитячого центру “Артек”. Може, варто не педалювати цю тему, щоб не руйнувати це святе місце?

Для початку слід зауважити, що, перефразуючи Достоєвського, жодне унікальне явище не варто однієї сльози дитини. Півроку тому мати нещасних дітей не збиралася нічого “педалювати”: дізнавшись про страшні події, вона одразу звернулася до правоохоронців. Ніщо не заважало їм зробити те, що вони робити зобов’язані і для чого, власне кажучи, і існують: провести слідство. Замість цього вони неодноразово відкараскалися від зґвалтованих дітей. Так само зреагувала наша доблесна Омбудсмен, яка просто відфутболила заклик матері про допомогу.

Невідомо, що спричинило таку реакцію: турбота про зберігання репутації “Артеку”, чи, може, якісь політичні розклади, чи невдале розташування зірок на небі – насправді це байдуже. Факт залишається фактом: українська держава не вважала необхідним захистити дітей від зграї ґвалтівників. Саме тому Олена Полюхович зробила те, що була повинна зробити як мати: вона примусила державу почати виконувати свої прямі обов’язки. І якщо зараз, внаслідок бездіяльності держави, руйнується репутація “Артеку”, то усі претензії треба висувати виключно на адресу винного – української держави. Тепер вся країна має зробити все можливе і неможливе для того, щоб справу не було спущено на гальмах, а кривдники цих та інших дітей отримали по заслузі.

Чи дійсно є зв’язок між цією справою та призначенням Геннадія Москаля начальником управління внутрішніх справ в Криму?

Тетяна Монтян висловила припущення, що цей зв’язок – прямий, оскільки це “раптове” призначення народного депутата України всього лише начальником регіональної міліції сталося 19 серпня – відразу після того, як українські політики (в тому числі – і Юлія Тимошенко) дізналися, що Полюхович в СІЗО назвав імена депутатів як своїх подільників. Кожен може сам зробити висновки про те, чи є це просто співпадінням, з урахуванням істеричної реакції Москаля на це припущення Монтян, яка проявилася в посиланні Тетяни Монтян “на х…й”. Ознайомитись з останнім інтерв’ю Москаля з приводжу педофілії можна тут.

Чому про цю справу стало відомо саме перед виборами? У багатьох людей виникають сумніви у достовірності інформації, принаймні, стосовно причетності депутатів, саме через те, що інформація про цю справу з’явилась саме перед виборами, а отже, на їх думку – це може бути збоченим чорним піаром?

Звернення матері ігнорували з 16 квітня 2009 року; їй двічі відмовляли в порушенні кримінальної справи, навіть після того, як було проведене комплексну судово-медичну експертизу, яка підтвердила факт тривалого ґвалтування дітей. Дійсно, політикани, багато з яких прекрасно знали про цю справу зі звернень Олени Полюхович, вирішили зробити інформаційний злив про цю справу саме перед виборами, але – це не змінює суті справи! Крім того – якби не бажання політиканів попіаритись перед виборами, то, швидше за все, справа і надалі гальмувалася б, за допомогою таких, як Уколов.

Багатьох бентежить питання опізнання за зовнішнім виглядом статевих органів. “У ґвалтівників що – члени якісь незвичні?” – питають ці люди.

Статеві органи багатьох людей мають індивідуальні особливості та особливі прикмети. Жертви описують такі особливі прикмети, якщо вони є, та показують на макеті статевого органу, де саме розташовані ці особливі прикмети. А потім особа, на яку вказує жертва, проходить освідування на предмет наявності вказаних жертвою особливих прикмет на статевих органах. Це звичайна процедура під час розслідування статевих злочинів.

Всупереч усталеній думці, багато зґвалтованих дітей, а особливо ті, з якими мали місце насильницькі орогенітальні контакти, добре запам’ятовують особливі прикмети статевих органів своїх ґвалтівників.

1 021 переглядів

Комментариев нет

No comments yet.

RSS feed for comments on this post.

Sorry, the comment form is closed at this time.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям