Как антинародное правительство Яценюка задушит граждан налогом на недвижимость. Расследование
января 2, 2015
Посыпьте головы пеплом те, кто верят властям Украины.
Вот вам щедрая награда за верность идеалов строителей коммунизма.
Ранее мы описали, как правительство Арсения Яценюка довело до противоположности логичную в целом идею проведения налоговой амнистии.
Сегодня рассмотрим еще одну идею, в целом имеющую право на существование, но в украинских реалиях доведенную до абсурда.
Речь идет о новом подходе к налогообложению недвижимости.
* * *
Напомним, начиналось все во времена «злочинної влади».
Она предложила ввести налог на недвижимость, но клятвенно пообещала, что простых людей тягости общения с налоговой не коснутся. Дескать, облагаться побором будет только элитная недвижимость огромной площади.
Под этими лозунгами прошлое правительство добилось главного — принятия налога на недвижимость как такового.
В целом, это не такое уж преступное явление — во всем мире платят нечто подобное. Но, как всегда, иезуитство украинской власти состоит в том, что наша страна — нищая, а налоги в ней предлагается ввести по-богатому.
Вот как сейчас выглядят нормы, о которых скоро можно будет забыть. До конца 2014 года налогообложению подлежит только жилая недвижимость. При этом к таковым не отнесены:
«Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
д) гуртожитки;
е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.»
В качестве базы берется ее общая площадь, что, конечно же, неправильно. При этом установлены еще и необлагаемые налогом площади:
«Ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах:
а) не більше 1 відсотка мінімальної заробітної плати — для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів;
б) 2,7 відсотка мінімальної заробітної плати — для квартири/квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів;
в) 1 відсоток мінімальної заробітної плати — для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна загальна площа яких не перевищує 740 кв. метрів;
г) 2,7 відсотка мінімальної заробітної плати — для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна загальна площа яких перевищує 740 кв. метрів.
265.5.3. Ставки податку для юридичних осіб встановлюються в таких розмірах:
а) 1 відсоток мінімальної заробітної плати — для квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів;
б) 2,7 відсотка мінімальної заробітної плати — для квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів.»
Определение в качестве базы налогообложения площади делает налог несправедливым. Ведь по сути налог на имущество — это налог во имя справедливости, когда более обеспеченные люди платят что-то в пользу поддержания менее обеспеченных.
В нашем же варианте получается, что Х кв. м где-нибудь в Волновахе = Х кв. м на Печерске. Слава богу, что большие льготы по необлагаемым площадям эту проблему полностью нивелировали, сделав налог просто неэффективным.
* * *
Нынешние реформаторы вместо исправления ситуации решили ее превратить в низкий поклон всем тем, кто поддерживал Майдан. Прежде всего, они решили облагать налогом как жилую, так и нежилую недвижимость. При этом понятие «объекты жилой недвижимости» увеличили до умопомрачительных размеров.
«14.1.129. об’єкти житлової нерухомості — будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;
14.1.129.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:
а) житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається з житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж — одно- , півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання у квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
14.1.129.2. садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
14.1.129.3. дачний будинок — житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.»
Фактически, отныне даже собачья будка является недвижимостью, с которой нужно платить мзду. При особо творческом подходе можно будет считать будку элементом нежилой недвижимости, которую владелец коттеджа сдает ассоциированному с ним млекопитающему на условиях устного договора.
Вот и правовой механизм для мелкого произвола налоговиков. В понятие «объекты нежилой недвижимости» включили и коммерческую и некоммерческую недвижимость, дойдя (словами «інші будівлі»!) до собачьих будок:
«14.1.1291. об’єкти нежитлової нерухомості — будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні — готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні — будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні — торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі — гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) інші будівлі.»
Исключения минимизированы.
«266.2.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.»
В качестве базы налогообложения оставили площадь объектов, а ставку налога решили ограничить верхней границей — 2% размера минимальной зарплаты (сегодня это 24,36 грн) за кв м в год, отдав право ее установления на откуп местных властей.
Однако когда принимается решение облагать все, что не движется, извращенность выбора базы налогообложения принимает решающее значение. Ведь одно дело, когда 99% налог не платят, а другое, когда 99% налог будут вынуждены платить.
Если называть вещи своими словами, это очередной «кидок» со стороны государства, постоянно меняющего правила игры.
База налогообложения «реформаторами» выбрана в средневековом формате. Тогда в разных странах облагалось количество печных труб, окон и их площадь. Квадратные метры площади — это то же самое, только в современной транскрипции.
Именно теперь — при Петре Порошенко и Арсении Яценюке — получится, что обладатель больших руин в Волновахе будет платить те же деньги, что обладатель дворца такого же размера в Конче-Заспе или на Печерске в Киеве.
Предлагается взимать один и тот же налог за владение недвижимостью стоимостью 10 тыс долл и 50 млн долл.
Самое любопытное, что в положениях законопроекта, касающихся косвенных методов налогообложения физлиц, авторы законопроекта прибегают именно к оценочной стоимости актива. Это современный, хотя и трудоемкий подход.
А тут — только метры. То есть фискалы прекрасно понимают, что подход средневековый, но он их устраивает.
И пусть никого не утешает тот факт, что площадь облагаемых налогом квартир должна превышать 60 кв метров, а зданий — 120 кв метров. Ведь это хрущевки и панельные «двушки» не попадают под действие закона. А вот квартиры в новостройках и приличные дома в селах — попадают. С них придется платить налоги.
Социальная несправедливость придуманного правительством Яценюка налога — это только одна сторона медали. Другая сторона касается налогообложения нежилой, в частности коммерческой недвижимости.
Предложенный вариант налогообложения является, по сути, налогом на убытки, потому что платить его надо независимо от результатов хозяйственной деятельности.
В потенциале он грозит уничтожением значительной части промышленности, прежде всего, науко- и капиталоемкой. Например, остаткам судостроения, авиастроения и ракетостроения.
Можно вспомнить и о пока еще вполне конкурентных «Турбоатоме» или «Заре-машпроекте». Все, где предполагаются большие площади производства, подлежит уничтожению по замыслу консультантов Яценюка.
Заметим, что на чистых посредников, имеющих условно стул и стол, этот налог не окажет никакого влияния. Удар наносится именно по остаткам промышленности.
В канун голосования налоговый комитет парламента кратко упомянул пожелание оставить действующий вариант налогообложения недвижимости. Который, признаем, является неэффективным, но хотя бы не резко несправедливым и не направленным на уничтожение изрядной части экономики.
Андрей Вышинский, журналист
