RSS

Мати впізнала вбитого сина, але тіла їй не віддають

февраля 17, 2015

Briginec-Oleksandr-RIP1

 

Боєць 13-го батальйону 22-річний Олександр Бригинець з села Жуківщина Козелецького району не значиться в офіційних списках загиблих чи зниклих безвісти під час жорстоких боїв, які точилися за Вуглегірськ. Герої під постійними обстрілами з танків, «Градів», мінометів, гаубиць три дні без підмоги тримали оборону.

— Спочатку донька Аліна побачила в Інтернеті відео, де сивий вусатий бойовик тримав військовий квиток Саші, на якому були чітко видні і фотографія, і прізвище, — розповідає 49-річна мати Олена Бригинець. — 31 січня ця сволота виклала ще й відео: «На переднем плане убитые оккупанты. Они пришли на нашу землю. Это этномутанты, рабовладельцы. Им пообещали нашу землю и нас в качестве рабов. Но что-то не получилось», — коментує один із сепаратистів на камеру. Видно, що біля розбомбленого бліндажа лежать наші хлопці. Мій син і ще один боєць. У Саші на обличчі рана. Сина упізнали і родичі, і знайомі.

В які тільки владні інстанції ми не зверталися. Тиждень обдзвонювали, кого могли. І нам нічим не зарадили. Дитя забрали живим, то поверніть хоч тіло. Молю, — плаче жінка.

Олександра мобілізували 28 квітня 2014 року.

— Додзвонилася до організації «Чорний тюльпан» (її члени вивозять загиблих українських солдатів, які перебувають на території, непідконтрольній Україні). Там відповіли, що будуть шукати сина. Тепер єдина надія на волонтерів, — говорить Олена Бригинець, повідомляє  Національне бюро розслідувань України.

1 739 переглядів

Комментариев нет

No comments yet.

RSS feed for comments on this post.

Sorry, the comment form is closed at this time.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям