Море брехні від Семена Семенченко. Розслідування
апреля 7, 2015
Наш український герой Семен Семенченко, як виявилось, зовсім і не Семен, а Костянтин. Про це вже знають всі і Семен-Костя дав з приводу цього пояснення. Всі наче заспокоїлись: «Ну, от. Все нормально. Не нападайте на захисника України. Ви дома за комп’ютером, а він там, під бомбами. Він там, а де ви?»
Але потім з’явилась нова інформація: звинувачення бійцями батальйону «Донбас» Семенченка в шахрайстві, привласненні грошей і взагалі «здачі» Іловайська. Потім був «провал» Семенченка на Громадському, з якого стало зрозуміло все: Революція Гідності програла, Семенченко – аферист, війна затягнеться на роки, бо те вигідно «кар’єристам», олігархам (не всім) та дрібним злочинцям.
Кольнуло під серцем і стало так гірко та прикро за все і вся: за те, що в час війни України за свою незалежність, в час неймовірної самопожертви українських бійців та волонтерів, знаходяться істоти, які наживаються на цій війні, збираючи пожертви для армії в свою кишеню; знаходяться істоти, яким не соромно робити кар’єру на брехні, яким не соромно цинічно топтати брудними ногами все святе, людське.
На Семенченка дуже багато ллють бруду. Правду чи брехню публікують українські ЗМІ – важко сказати. На деякі звинувачення є докази, про дещо Семенченко розповів сам, по іншим «сенсаціям» ЗМІ («Обозрєватєль», «Ракурс») доказів не надано.
Багато ЗМІ не мовчить про таємну біографію Семенченка і розносять його в пух і прах. Так начебто Семенченко був прихильником проросійських та комуністичних поглядів і під відповідними гаслами балотувався в Севастопільську міськраду. Семенченко, на той час Грішин, в рамках агітаційної кампанії запевняв виборців, що як справжній патріот Росії воював у Чечні. Це правда, бо з приводу цього він в листопаді 2014 дав пояснення «Лівому берегу», виправдовуючись зомбуванням у військовому училищі.
Начебто Семенченко був ув’язнений за низку злочинів і вийшов по амністії, переховувався від численних кредиторів, ніколи не служив в армії, не має вищої освіти, «здав» Іловайськ, збирав пожертвування на батальйон «Донбас» і частину клав собі в кишеню, а частину віддавав своїм поплічникам, які його «розкрутили»: Авакову та Геращенку.
Отож, що закидають Семенченку українські ЗМІ:
• журналіст Володимир Бойко надіслав інформаційний запит в Національну гвардію України з проханням підтвердити наявність у Семенченка звання капітан-лейтенанта (морського офіцера). Нацгвардія, яка підпорядковується Авакову, відмовилась виконувати вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації», бо так і не надала відповідь.
• З Севастополя Семенченко втік до Макіївки, ховаючись від кредиторів. Підтвердження: численні судові рішення, винесені за позовами як контрагентів, так і податкових органів.
• Семенченко заарештований «по обвинуваченню в скоєнні низки злочинів — від незаконних валютних операцій до переховування краденого. Засуджений Ленінським (Старокиївським) районним судом Києва, Грішін вийшов на волю в грудні 1996 року у зв’язку з амністією, проголошеною з нагоди ухвалення нової Конституції».
• після амністії повернувся в Севастополь і видурив у людей 55 тисяч доларів під обіцянки вкласти гроші у високоприбуткові інвестиційні проекти.
• Семенченко не міг в квітні 2014 року на власні гроші створити та озброїти цілий батальйон, як він стверджує. Причина цьому – важкий фінансовий стан Семена, який засвідчується рішенням суду про стягнення з нього заборгованості за несплачений кредит, а також позовом до його дружини за несплату за послуги мобільного зв’язку в розмірі 13 439 гривень.
• 2-й резервний батальйон Нацгвардії (батальйон Семенченка) був використаний ним і Геращенком для реклами в соцмережах і ЗМІ відкритих аферистами рахунків для фінансової підтримки неіснуючого «батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас».
• Семенченко видавав фальшиві посвідчення справжнім українським патріотам, які добровольцями йшли воювати за Україну в АТО. На посвідченнях ставилась печатка без обов’язкового коду ЄДРПОУ. Тобто печатка була фальшивою. Головне управління Нацгвардії на запит відповіло, що «грошові кошти чи автомобілі від громадян для потреб 2-го батальйону спеціального призначення у військову частину 3027 ніколи не надходили. А сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків».
• «Семенченко взяв 300 тис. дол. у громадянина США Марка Паславського, начебто на придбання безпілотників для потреб Нацгвардії, а після того, як Марк став вимагати звітності за витрачені кошти, його зі спини настигла куля», — «Ракурс».
Народний депутат Семенченко — аферист і в цьому тепер немає сумнівів.
Олександр Побіл, Національне бюро розслідувань України
