RSS

Чому тарифна мобілізація від Порошенка та Яценюка схожа на експеримент на виживання. Розслідування

апреля 20, 2015

PorohYacenuk2-500x333

 

«За комунальні борги можуть забрати квартиру» — страшилка про це стала активно поширюватися в народі відразу після зроблених в пресі заяв декількома державними чиновниками. Влада застерігає: накопичення боргів може закінчитися примусовим стягненням заборгованості через суд за рахунок майна боржника.

Страх втратити житло став постійним супутником для багатьох українців, адже спустошених інфляцією гаманців не вистачає на виживання, особливо, після запровадження «шокової терапії» в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ), розпочатої восени 2014 року. Грошей забракло навіть на їжу та ліки, не кажучи про комуналку.

Черговим випробуванням на виживання «маленького українця» стане ще одне рекордно високе і, на думку експертів, невиправдане, зростання тарифів на всі види енергоносіїв та комуналку: народ з жахом очікує платіжки за квітень, розуміючи, що фантастичні нарахування в рази умножать їхні борги. В травні прийдуть нові платіжки, де вартість енергоносіїв в залежності від обсягів споживання різко зросте: поетапно електроенергія подорожчає на 19-350%, газ – на 300-700% (нові ціни — див. додаток).

З 1 травня 2015 року тарифи на воду для населення зростуть в деяких регіонах майже в 6,5 разів, — відповідне рішення Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила 16 квітня, пояснюючи свої дії різким зростанням вартості електроенергії.

Триває небачений в історії нашої держави експеримент на виживання. Протестуючи проти вбивчих тарифів, громадськість об’єднується через соціальні мережі в «Тарифну мобілізацію», вимагаючи перегляду встановлених тарифів. А в обіцяні владою субсидії вже мало хто сподівається.

Передбачених в бюджеті коштів — 24,5 млрд грн — на всіх не вистачить, адже тепер на межі виживання опинилося 80-90% українців. Скажете, не так? Тоді чому, як сніжна лавина, ростуть борги комунального сектору за газ перед «Нафтогазом України» — на 7 квітня заборгованість всіх споживачів сягнула 20 млрд грн, з яких 67% — борги комунального сектору (дані «Нафтогаз України»).

Цілком очевидно, що народ не має достатньо коштів на оплату комунальних послуг та опалення помешкань, обладнаних газовими котлами. Найбільший боржник за газ – столична компанія «Київенерго», борг якої сягнув 2,25 млрд грн! «Цього опалювального сезону рівень розрахунків споживачів за теплову енергію погіршився на 25% порівняно з минулим», — повідомила фінансовий директор «Київенерго» Тетяна Грязнова.

«Київенерго» — найбільший боржник за газ

Завдяки теплій погоді та певним заходам із енергоефективності, протягом опалювального сезону компанія на 18,1% зекономила обсяги споживання газу на опалення Києва (до 1,48 млрд куб м). «Завдяки належній підготовці, у нас не було жодної простроченої заявки про знеструмлення більше доби, навіть при пошкодженні магістральної мережі», — каже генеральний директор ПАТ «Київенерго» Олександр Фоменко.

Якщо менше спалили газу, то й скоротилася кількість виробленого тепла. Але навіть за таких умов кияни не спромоглися стовідсотково розрахуватися за поставлені послуги. А що ж буде наступного року, коли зима буде холоднішою, а тарифи вже зросли в 3-7 разів? Вал неплатежів – реальна загроза настання колапсу в ЖКГ.

На запитання, чи забиратиме столичний монополіст квартири за комунальні борги, Тетяна Грязнова запевнила, що суд – це остання інстанція, яку можна буде вжити лише після того, як будуть використані всі інші можливі способи налагодження розрахунків з боржником.

«В поточному законодавстві нічого не змінилося: якщо раніше ЖЕК міг забирати житло за борги, то тепер будь-який інший постачальник послуг може це робити. Але ми («Київенерго» — прим. авт) повинні розуміти тих, кому ми поставляємо послуги, ми повинні «лікувати» споживачів, а не переходити до судових справ», — запевнила Тетяна Грязнова. Звісно, так буде лише за умови, якщо постачальник послуг погодиться суттєво відстрочити борги зубожілих споживачів.

В чому ж причина того, що більшість українців втрапила в цей комунальний зашморг? Встановлені ціни недосяжні навіть киянам, де середня зарплата значно вища, ніж у регіонах. Колишній мер столиці, а нині депутат Київміськради Олександр Омельченко в усьому звинувачує владу і, зокрема, Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП.

Хто «кришує» київських монополістів?

Вже давно ходять чутки про можливу втрату Ахметовим власності на енергетичні об’єкти. Причин більш ніж достатньо, але головна – це не належне виконання інвестиційних зобов’язань щодо розвитку цих об’єктів, серед яких — найбільш приваблива компанія «Київенерго» (підконтрольна Ахметову).

Про вкрай недосконалу систему встановлення тарифів державним регулятором — НКРЕКП — говорять постійно. Лунають звинувачення, що тарифи встановлюють на користь монополістів, адже туди включають всі валові витрати підприємств-монополістів, які зацікавлені збільшувати вартість своєї продукції, тоді як, навпаки, потрібно її зменшувати. Але ні влада Києва, ні НКРЕКП не виконують свою головну функції – бути арбітром між споживачем та виробником послуг.

Влада міста не захищає інтереси громадян в процесі формування тарифів на енергоносії. Зокрема великий подив у представників громадськості викликає той факт, що в тариф на теплопостачання включені втрати в мережах в обсязі 19%, тоді як допустима межа – 11-13%. Різниця в 6% — від загального обсягу поданого населенню тепла – це величезні суми, зібрані з населення за оплату послуг, у вартість яких внесені колосальні витрати в теплових мережах.

«Київенерго» обіцяє лічильники тепла на кожен будинок киян

В столиці завершився опалювальний сезон, відключення будинків від теплопостачання тривало з 8-го до 15-го квітня. Відразу ж почалась підготовка до наступного опалювального сезону. В пріоритеті – встановлення лічильників тепла на житлових будинках, адже лише тоді можна зафіксувати обсяги збережених енергоресурсів. Відповідну програму зі встановлення приладів обліку і для споживачів, і для виробників тепла (котелень) почали запроваджувати в 2012 році, вона розрахована до 2018 р.

«Сьогодні всі котельні, а також ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, що виробляють тепло і електроенергію для киян, обладнані лічильниками. В 2014 році встановлено 680 приладів обліку. Різке зростання тарифів на теплову енергію та гаряче водопостачання прискорило встановлення лічильників», — каже керівник «Київенерго» Олександр Фоменко.

Загальна кількість точок обліку в Києві — понад 9,5 тисяч, але обладнано лічильниками лише 50%. Тому потрібно встановити ще понад 5 тис приладів. «Згідно з програмою, розробленою спільно з КМДА, одну тисячу лічильників встановимо за кошти міського бюджету — на це буде виділено 50 млн грн. Ще 2 тис лічильників «Київенерго» встановить за власні кошти – в інвестиційній програмі на цей рік передбачено 148 млн грн. На встановлення ще 2 тис приладів плануємо залучити кредити міжнародних організацій», — повідомив Олександр Фоменко.

Інвестиційну програма розвитку комунального господарства столиці, розроблену в «Київенерго» (загальна вартість 240 млн грн), вже подано на затвердження в НКРЕКП. Більше половини з цієї суми (148 млн грн) компанія спрямує на обладнання житлових будинків лічильниками тепла.

«Це проблема не лише «Київенерго», а й всієї України — під неї підпадає 222 наших ліцензіатів», — говорить член НКРЕКП Руслан Машляківський.

Звісно, що сам лічильник не призводить до зменшення чи збільшення споживання тепла — він лише констатує обсяги споживання. Серед недоліків у діяльності теплопостачальних організації — відсутність регуляторів споживання тепла на будинках.

Дійсно, тарифи стрімко почали підвищувати ще в минулому році, а про налагодження обліку споживання енергоресурсів державний регулятор навіть не згадав. На думку експертів, НКРЕКП мала б негайно внести жорстку вимогу в ліцензійні умови монополістів щодо налагодження стовідсоткового обліку. Натомість суспільству нав’язували думку про те, що мешканці власним коштом повинні встановлювати прилади обліку на свої будинки. До речі, дехто зі споживачів саме так і зробив – їм обійшлося це «задоволення» в 70 тис грн.

Трохи краща ситуація з обладнанням лічильниками тепла об’єктів, що фінансуються з міського бюджету – шкіл, дитячих садочків, лікарень і тд. За даними голови Наглядової ради ПАТ «Київенерго» Івана Плачкова, ще в 1998 році з цією метою були залучені 2 кредити.

«Міська адміністрація залучила кредит Європейського банку реконструкції та розвитку — десь близько $40 млн. На ці кошти до 2005 року були встановлені засоби обліку на всі установи і організації, які фінансувалися з міського бюджету. Частково за рахунок кредиту Світового банку було встановлено ще приблизно 3 тисячі засобів обліку теплової енергії» — повідомив Іван Плачков.

За його даними, в 2002 році Київська міська рада ухвалила рішення про обладнання засобами обліку абсолютно всі будівлі. «В 2002 році сесія Київради ухвалила рішення про встановлення 3% надвишки до тарифу на тепло з метою фінансування приладів обліку на будинках всіх форм власності», — повідомив Іван Плачков.

Однак на шляху до реалізації цього задуму нібито виникли перепони: ЖЕК, ЖБК, ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), не хотіли нести майнову відповідальність за встановлені засоби обліку. Нібито це й стало гальмом для подальшого облаштування всіх споруд засобами обліку, хоча представники громадськості не вірять в такі аргументи. Істрія замовчує, куди пішли кошти всіх без виключення споживачів, зібрані за рахунок 3% надвишки?

Цікавий аналіз провела КМДА: порівняла зібрану зі споживачів оплату за теплову енергію в двох однакових будинках (однієї серії, збудованих в один рік), але один з них був обладнаний системою обліку, другий – ні. Але «нараховані платежі для цих будинків відрізняються в 1,5 рази. Куди ж поділися кошти, адже в дійсності ці будинки спожили однакову кількість тепла», — констатує Олексій Кучеренко.

На жаль, КМДА не оприлюднила на своєму сайті результати цього дослідження, хоча воно яскраво свідчить про те, що населення платить величезні кошти і за неспожиті енергоносії та комунальні послуги! Загалом по Україні таких «липових» платежів збирається на декілька сотень мільярдів гривень! («Главком» писав про це в матеріалу «Страшний сон енергетичних корупціонерів. Чому тарифи потрібно не піднімати, а навпаки знижувати!»)

Чому вигідно не обліковувати тепло?

Відсутність лічильника – це надійний спосіб, як «чесно» пограбувати споживача. Мешканці столиці опинилися в незавидному становищі. В Києві лише половина будинків обладнана прибудинковими лічильниками тепла. Отже, лише 50% киян платять за тепло за показниками лічильників – для них вартість послуг в середньому коштує приблизно 4-5 грн за квадратний метр.

Для тих же споживачів, будинки яких не обладнані лічильниками тепла, встановлено тариф 9,22 грн за квадратний метр, тобто, вдвічі більше. Виходить, що за умов споживання однакової кількості тепла, приблизно 50% споживачів платять вдвічі більше, ніж реальні витрати на виробництво цих послуг. Куди йдуть зібрані мільярди? Питання риторичне.

Виходить, природним монополістам в нашій країні не вигідно запроваджувати систему обліку. В містах, де місцева влада більш активно опікується проблемами обліку, ситуація краща. Зокрема, в Івано-Франківську та Вінниці лічильниками обладнано 70% будинків.

Щоб припинити таке пограбування тими, хто збирає платежі з населення, ще на початку цього року «Союз власників житла України» відправив до керівництва Києва звернення з вимогою зупинити зажерливі апетити монополістів. Керівник цієї громадської організації Олексій Кучеренко вимагав від влади й НКРЕКП «негайно зобов’язати «Київенерго» оснастити всі будинки столиці лічильниками тепла, або ж вдвічі зменшити норми споживання».

Схоже, громадськість таки достукалася до київської влади. Днями заступник голови КМДА Ігор Ніконов заявив: до кінця року або ж всі будинки киян обладнають лічильниками, а якщо ні, то для будинків без лічильників нарешті встановлять знижку на оплату тепла на 25%, хоча вищезгаданий експеримент свідчить, що знижка має бути не 25%, а мінімум 50%.

Постає питання: «виявляється, якщо будинок без лічильника, то можна знизити плату на 25%. А куди ж нині йдуть шалені кошти, зібрані зі споживачів? От вам ще одне джерело для фінансування програми зі встановлення приладів обліку. Я думаю, треба пошукати ці кошти, адже кияни їх сплатили. Думаю, з цим запитанням я звернуся до Антимонопольного Комітету, а депутати Київради підтримають необхідність перерахунку», — обіцяє Олексій Кучеренко.

Газова атака

Ще більше непорозумінь викликає необґрунтоване зростання ціни на газ, через що всі виробники тепла опинилися у вкрай складному становищі, адже у структурі собівартості тепла газова складова, за різними оцінками, становить 60- 75%.

В парламенті створена робоча група, яка займеться цим розслідуванням. До її роботи вже долучився й керівник «Спілки власників житла України» Олексій Кучеренко.

Під шаленим тиском громадськості намітилися певні зрушення. Зокрема, почала прозрівати й НКРЕКП, член якої Руслан Машляківський повідомив про наміри державного регулятора переглянути норми споживання тепла в сторону зниження, адже, за його словами, нормативна база в царині теплопостачання відстала на 20 років. Нарешті!

За умов військової агресії народ згоден затягнути пояси, але це не повинно перетворитися в зашморг, накинутий на шию, нечесними енергетичними монополістами. Потрібно нарешті встановити повну прозорість у стосунках між споживачами та природними монополіями — водоканалами, комунальними підприємствами, енергетиками та газовиками.

Наталка Прудка, Національне бюро розслідувань України

1 907 переглядів

Комментариев нет

No comments yet.

RSS feed for comments on this post.

Sorry, the comment form is closed at this time.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям