Яценюк «скинув» Коломойському третину акцизу
августа 3, 2014
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк — як кіт Шредінгера. Він і «живий» і «мертвий» одночасно. Минулого четверга Яценюк заявив про свою відставку, а рішенням Кабінету міністрів виконання повноважень прем’єра було покладено на Володимира Гройсмана.
Але це не завадило Яценюку не просто брати участь у засіданні уряду, але й виступати з питань порядку денного.
При цьому сама процедура покладення обов’язків на Гройсмана здивувала навіть підлеглих Яценюка. Так, в експертному висновку секретаріату уряду до цієї постанови вказано, що Кабмін вийшов за межі своїх повноважень.
Тому міністр Кабінету міністрів Остап Семерак завізував постанову про покладення на Гройсмана обов’язків із зауваженнями.
Остаточно питання відставки Яценюка має бути вирішено 31 липня на закритому засіданні Верховної Ради.
Своє рішення піти з посади Яценюк пояснив відмовою парламенту підтримати законопроект про наповення бюджету за рахунок підвищення податків та інших зборів. Паралельно парламент провалив ініціативу щодо залучення європейських та американських інвесторів в управління газотранспортною системою, але на нинішньому етапі цей законопроект не є критичним.
Закон збільшував ренту за користування надрами для тих українських видобувників газу, які не реалізовують його населенню. Найбільшим гравцем на цьому ринку газу є саме Коломойський із своїми кіпрськими офшорами, що мають угоду про спільну діяльність з «Укрнафтою». Ця схема дозволяє Коломойському не продавати газ населенню за фіксованою низькою ціною, а збувати підприємствам в десятки разів дорожче.
— …Чистий дохід від реалізації газу для потреб промисловості у 77 разів (!) більший, ніж чистий дохід від реалізації для потреб населення, — доповідав у парламенті міністр фінансів Олександр Шлапак. Тому уряд хотів збільшити до рівня 70% плату за користування надрами при видобутку газу «не для населення».
Крім того, закон пропонував нарешті почати оподатковувати альтернативне паливо — з додаванням біоетанолу — на якому спеціалізується Коломойський. У пояснювальній записці Шлапак прямо назвав це «схемою уникнення від оподаткування». Пропонувалося встановити ставку на рівні 139 євро за тонну.
Запровадити ці платежі на газ та «альтернативний бензин» уряд намагався ще в березні, коли Рінату Ахметову підвищували ренту на видобуток залізної руди. Але того разу уряд програв лобістам.
— Тоді наші спроби оподаткувати додатково газ і нафту закінчилися невдачею, — зізнався Шлапак минулого четверга на парламентській трибуні.
Провалилися зміни і 24 липня — не дали голосів ні група Ігоря Коломойського «Економічний розвиток», ні група його опонента Ігоря Єремеєва «Суверенна європейська Україна». Враховуючи, що того ж дня відбувся розпад коаліції — що означає проведення виборів через три місяці — Яценюк оголосив про відставку, не бажаючи відповідати за порожню казну напередодні всенародного волевиявлення.
Але протягом наступних днів він охолонув і запропонував ще раз проголосувати його податкові законопроекти, а потім вирішувати — залишатися йому працювати чи ні.
Судячи з того, як Яценюк переписав законопроект щодо ренти на газ та оподаткування «альтернативного бензину», він здався та пішов на поступки Коломойському.
Так, у проваленій минулого четверга редакції пропонувалося обкладати «альтернативне паливо» по 139 євро за тонну. У новій редакції хочуть запровадити оподаткування альтернативних палив на рівні 99 євро за тонну. Так, протягом тижня Яценюк «скинув» Коломойському третину акцизу.
Крім того, Яценюк пом’якшив Коломойському та іншим газовидобувникам умови сплати ренти за користування надрами. Планувалося підвищити її з 15-28% до 70% для всіх, незалежно від глибини покладів. Саме це було в проекті закону, який провалили минулого четверга.
У редакції, яка подана в цю середу, більше немає цифри 70%. Газовидобувники викрутили руки Яценюку, переконавши, така рента зробить бізнес збитковим і змусить призупинити внутрішній видобуток газу, що катастрофічно в умовах нинішньої відмови від російського газу. Окрім того, проти такого стягнення виступив посол США, який написав листа Яценюку (все-таки, не дарма наближений до регіонала Миколи Злочевського газовидобувальник Burisma Holdings найняв на роботу сина американського віце-президента Джо Байдена).
Тепер підвищення ренти буде набагато менше: не до 70%, а з 15% до 28% (для тих, хто видобуває глибше п’яти кілометрів), і з 28% до 55% (для тих, у кого поклади вище ніж п’ять кілометрів).
Так само Яценюк пішов на поступки в питанні ренти за нафту та газовий конденсат, що також в інтересах групи «Приват», яка вже тринадцять років управляє «УкрНафтою», не маючи контрольного пакету.
Доотримувати недоотримані гроші, які він пробачив олігархам, Яценюк буде за рахунок населення — до 1 січня 2015 року вводиться «військовий збір» у розмірі півтора відсотка з доходів громадян.
Окрім того, уряд погодився підвищити ренту на залізну руду з 5 до 8%, тим самим відповідаючи на закиди про те, що він не чіпає інтереси Ахметова.
Окремою поступкою Яценюка Коломойському можна вважати непризначення заступником до «Нафтогазу» Юрія Вітренка, проти якого 1+1 розгорнув інформаційну війну. Це питання стояло в порядку денному на засіданні уряду минулої середи, коли Яценюк ще був легітимним прем’єром, але не було розглянуте.
Загалом же причина, яка змусила Яценюка так нервово реагувати на провал його податкових ініціатив минулого четверга, стає зрозумілою з документу, який потрапив у розпорядження Української правди.
Це доповідна міністра фінансів Олександра Шлапака на ім’я прем’єра, де він повідомляє про погіршення зборів: за півроку до бюджету надійшло на 4,5 мільярди менше, ніж передбачено розписом.
Перші негативні тенденції з наповненням дохідної частини були в травні — недоотримали 0,5 мільярда.
«У червні ситуація погіршилася, індикативний показник надходжень до загального фонду виконано лише на 82%, або мінус 4,4 мільярди. Зокрема, Міндоходів не забезпечило надходжень у сумі 2,8 мільярди. (…) Станом на 11 липня 2014 по податкових платежах збір становить лише 10,7%», — ідеться в листі Шлапака.
Очевидно, що коли минула третина місяцю, а зібрано лише 10%, то бюджет не буде виконано в липні. Так само провальним зазвичай є серпень, коли на період відпусток завмирає ділова активність. У підсумку — на початок виборчої кампанії у вересні Яценюк вийшов би з тенденцією невиконання бюджету протягом чотирьох місяців. Нести відповідальність за це після провалу голосування в минулий четвер, яке могло дати нові надходження, він явно не хотів — і подав у відставку.
Серед причин недобору грошей міністр фінансів називає військові дії в Донецькій та Луганській областях, а також зниження збору податків у Рівненській, Полтавській та Дніпропетровській областях. При цьому Шлапак скаржиться, що його доручення стосовно відсторонення керівників управлінь Міндоходів у цих областях не було виконано.
Тепер подальшу долю Яценюка має вирішити голосування у четвер за переписані податкові закони. Очевидно, що без виявлення нових джерел надходжень він не залишиться на посаді, бо це означатиме для нього порожню казну та повну втрату підтримки перед виборами до парламенту.
Водночас, хоче Яценюк чи ні, але він має виконувати обов’язки голови уряду. Бо нинішній в.о. прем’єра Гройсман має право тільки головувати на засіданнях Кабміну без права підписувати постанови та розпорядження.
Таким чином, Кабмін може давати тільки протокольні доручення, але не має права продукувати жодного акту.
Через це, зокрема, гальмується і призначення губернаторів — уряд зробив подання Порошенку лише на чотирьох керівників областей — Житомирської (Сергій Машковський), Миколаївської (Вадим Меріков), Вінницької (Анатолій Олійник), Волинської (Володимир Гунчик). Також з адміністрації президента до Кабміну прийшли на погодження кандидатури Володимира Шандри на посаду Київської обласної адміністрації та одіозного Сергія Шахова — на голову Луганської області, але їх не встигли розглянути та надіслати назад.
Розпад коаліції, що стався минулого тижня, тягне за собою дострокові вибори до Верховної Ради вже у жовтні. У такому якнайшвидшому переобранні парламенту зацікавлені Порошенко та Коломойський, які прагнуть конвертувати свої пікові рейтинги у парламентські фракції. Водночас взагалі не зацікавлений Ахметов, для якого вибори в жовтні означають повну втрату політичного представництва — бо його базовий регіон не зможе або не захоче голосувати за його висуванців. Також вибори не до вподоби Яценюку, який з високою долею вірогідності після них втратить посаду.
Сьогодні Яценюку час шукати політичну силу, за списками якої він балотуватиметься до нового парламенту. При цьому він має вирішити надскладну задачу — як балансувати між інтересами бюджету, олігархів, президента, Міжнародного валютного фонду та свого рейтингу. І на додачу — започаткувати хоча би мінімальні реформи: щоб потім було що пред’явити не лише на виборах, але і в мемуарах.
Сергій Лещенко, Українська правда
