В Україні засуджують 99% обвинувачених
мая 10, 2013
Шанси на виправдальний вирок в українському суді — майже нульові. Обвинувачених за кримінальними справами з ймовірністю 99,8 відсотка засуджують до ув’язнення.
Минулого року було звільнено з-під варти лише 707 обвинувачених, при цьому 185 тисяч людей було засуджено.
Це статистика самої Державної судової адміністрації, яку наводять українські ЗМІ, повідомляє Німецька хвиля.
На запит Deutsche Welle з проханням надати оновлену інформацію про те, чи змінилося ставлення судів до виправдальних вироків після набрання чинності нового КПК, надісланий наприкінці квітня, відомство поки не дало відповіді.
Натомість правозахисники зауважують, що українська судова система є надто неповороткою і заскорузлою, тож очікувати якихось різких змін стосовно підсудних не варто.
«У судовій системі існує традиція, за якою виправдальний вирок – це надзвичайна подія, на яку звертають увагу всі, і суддя за це може отримати неприємності. Судді самі зізнаються, що їм легше винести обвинувальний вирок, аніж виправдальний, оскільки вважатиметься, що вони виконали свої обов’язки», — розповів Deutsche Welle виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко.
Правозахисник каже, що майже усі країни колишнього соцтабору мають таку само жорстку судову систему.
При цьому у країнах Євросоюзу судді виправдовують від 5 до 10% , а у США, зокрема у штаті Техас, до 50% підсудних, наголошує Бущенко.
Окрім традиції, є й ще кілька чинників, через які українська система правосуддя залишається репресивною. Серед них – корупція та «цехова солідарність».
Отримати виправдальний вирок в Україні неможливо навіть за гроші, а от потрапити за ґрати через підкуп суддів — цілком реально, каже координатор проектів з моніторингу випадків репресій і катувань у пенітенціарній системі Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
«Судова корупція процвітає», — наголошує правозахисник. Також він вказує на те, що слідство, прокуратура і суди пов’язані між собою, і часто обвинувальний акт, який пред’являють людині слідчі, пізніше «слово в слово перекопійовується» в обвинувальний вирок у суді. «Зазвичай позиція слідства, прокуратури і суду збігається. Суд стає на сторону обвинувачення, тобто прокуратури, і не чує позиції захисту», — каже Діденко.
На його думку, це відбувається через те, що від правоохоронців вимагають показників розкриття злочинів, а від суддів — статистику ефективності роботи, тому вони підтримують одне одного, адже саме від показників та статистики залежить їхня оплата праці та просування по службі.
Координатор написання альтернативного звіту України про права людини для ООН Максим Щербатюк також упевнений, що передусім потрібні зміни в системі прокуратури та слідства.
«Правоохоронці повинні зрозуміти, що важливо не просто засудити, а довести провину людини», — сказав Щербатюк Deutsche Welle.
