Через інтриги Ахметова досі не призначено директора «Укрзалізниці». Подробиці
марта 3, 2015
2 березня 2015 року номінаційний комітет мав би визначитися із кандидатурою на вакантну посаду директора «Укрзалізниці», повідомляєНаціональне бюро розслідувань України.
Проте, минулого тижня стало відомо, що проведення будь-яких відборів і призначень заблоковано судом.
Скептично до конкурсу із самого початку ставилися самі залізничники, які вимагали призначити на посаду когось із досвідом роботи у залізничній сфері. Експерти вже встигли назвати пошуки кандидата на голову “Укрзалізниці” боротьбою Ахметова за «Укрзалізницю».
Адже, один з головних претендентів на посаду гендиректора є Євген Ромащин, який довгий час працював у керівних органах різних підприємств одіозного олігарха.
Не є секретом, що нині «Укрзалізниця» знаходиться під повним контролем «людини Ахметова» — першого заступника держмонополію Максима Бланка. Людини далекої від залізничників.
«Максим Бланк приходить на роботу годині о 15-й, цікавиться лише фінансовими справами, зовсім не думає про колектив та підтримку діяльності стратегічного підприємства. Зараз УЗ ще працює за інерцією але скоро все почне валитися», — розповідають працівники підприємства і навіть підготували відповідну заяву щодо керівників-топ-менеджерів.
Про те що Бланк є людиною Ахметова свідчать і цифри: одразу після призначення Бланка першим заступником у квітні 2014 року, тендери раптово почав вигравати «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», що перебував під впливом донецького бізнесмена Леоніда Юрушева, ймовірного бізнес-партнера Ахметова ще з часів Ахатя Брагіна.
За три місяці підприємство Юрушева заробило на «Укрзалізниці» близько 464,4 млн грн. До цього, 461,83 млн грн завод заробив на тендерах аж за п’ять років. Таку успішність пов’язували з тим, що Максим Бланк працював у керівних органах фірм, що входили у «групу Юрушева» («Унібудінвест», «КУА Форум»).
У жовтні 2014 Бланк став «героєм» корупційного скандалу, правоохоронці знайшли 7 млн грн, 1 млн доларів, а також наркотики у його будинку. На ім’я Бланка було складено адміністративний протокол відповідно до п.2 ч.1 ст.14 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». Тема була широко висвітлена у ЗМІ. Але попри прямі і фактично доведені корупційні звинувачення Бланк залишився на посаді.
«Укрзалізниця» продовжувала вивозити сировину із зони АТО, для підприємств олігарха Рината Ахметова. Можливо з цієї ж причини у 2014 вже згаданий ахметовський «Лемтранс» збільшив на 34,4 % вантажоперевезення, тоді як «Укрзалізниця» продовжувала зазнавати збитків через війну і падіння економіки. Бланк відновив роботу представництва «УЗ» у Російській Федерації.
Фактично, нічого не зроблено для виведення управління Донецької залізниці з окупованих територій. «Укрзалізниця» продала євробонди, а отримані кошти через фірму-прокладку спрямували на «Керченський стрілочний завод», що знаходиться на тимчасово-окупованій території і належить все тому ж Ахметову. Фактично, під керівництвом Бланка «Укрзалізниця», грубо порушує указ президента України від 4.11.2014 щодо введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», продовжувала співпрацювати з окупованими територіями, наражаючи на небезпеку життя людей і завдаючи матеріально-технічних втрат підприємству.
Залізничники переконані, «попередній керівник «Укрзалізниці» Борис Остапюк втратив свою посаду саме через спробу поламати корупційні схеми, на яких наживалася «сім’я» Януковича і Ахметов».
Нагадаємо, за часів керівництва Остапюка у липні 2014 року «Укрзалізниця» попросила Генпрокуратуру перевірити діяльність «Укртранслізинга», оскільки вважала, що ця лізингова компанія працює на шкоду українській залізниці сприяючи передачі майна приватним компаніям. «Укртранслізинг» контролювався ТОВ «Лемтранс», що є найбільшим приватним перевізником залізничними шляхами та згідно розслідувань «Української правди», належало Ахметову та «сім’ї Януковича». Менше двох місяців знадобилося, щоб на початку вересня 2014 усунули Бориса Остапюка від виконання обов’язків, а в грудні того ж року взагалі звільнити. При цьому за голосними заявами, що прозвучали у ЗМІ, так і не було оприлюднено жодних фактів, які б доводили вину чи якісь порушення з боку Остапюка. Більше того, залишилися неопрлюдненими висновки КРУ, яке не виявило значних порушень. При прийнятті рішення про звільнення Остапюка, не врахували й того, що саме при ньому «Укрзалізниця» брала активну участь у відновленні звільнених Слов’янська, Краматорська і Артемівська.
«Тобто, Максим Бланк, який має прямий стосунок до корупції та співпраці з країною-агресором, досі залишається на посаді. Витрачено значні кошти на обрання нового голови, і невідомо чим закінчиться конкурс. Натомість, колишнього голову «УЗ» Бориса Остапюка, який намагався боротися із корупцією та відбудовував зруйновані війною міста, усунено за непрозорих обставин в угоду тих же олігархів», — обурюються працівники держмонополії.
