СуперШкіряк поспішає на допомогу в Непал. Розслідування
мая 3, 2015
«Непальський вояж» виконувача обов’язків керівника ДСНС Зоряна Шкіряка вийшов практично хрестоматійним прикладом того, як не варто поводитись адекватному керівнику.
Так вже повелося на світі, що трагедія часто змішується якщо й не з комедією, то з балаганом і відвертим бурлеском. Не стала винятком і жахлива по своїй суті історія з землетрусом в Непалі, внаслідок якого тисячі людей розпрощались із життям, а мільйони — із дахом над головою.
Вочевидь, на хвилі повідомлень про гуманітарні місії різних країн, які евакуювали своїх громадян та допомагали Непалу пом’якшити наслідки трагедії, українська ДСНС вирішила і собі вчинити широкий жест. Відправивши до Непалу власну рятувально-евакуаційну місію.
Місію очолив виконувач обов’язків керівника Державної служби надзвичайних ситуацій Зорян Шкіряк — особисто. Проте не зважаючи на присутність високого начальства — а може, і завдяки цьому — все пішло геть-чисто криво. Навіть попри медіа-підтримку, здійснювану високопоставленим керівником місії в соціальних мережах.
Зламаний військовий ІЛ-76 вже два дні, як застряг у Делі, очікуючи на запчастини з України. До Непалу він зможе вирушити завтра. Можливо. Якщо повезе, і потрібні запчастини не загублять по дорозі. Лікарі та рятувальники, Богу дякувати, добрались до Непалу чи то рейсовим літаком, чи попутним чартером. Якимось чином потрапив до Катманду і Шкіряк. Звідти він продовжує присилати бадьорі повідомлення, а також надсилати не менш бадьорі фотографії.
Ні-ні, ми не станемо слідом за дріб’язковими блогерами рахувати вартість всієї затії, і натякати, що доставити людей до Індії, а далі — рейсовими літаками до рідних берегів було б помітно дешевше. Можливо, на літаку ДСНС працюють фахові психологи, які зможуть порятувати постраждалих від стресу, який інакше би псував їм весь залишок життя. А може, просто рідні стіни — пардон, рідний фюзеляж старенького Іл-а впорається з цим завданням навіть краще за психологів.
Загалом, прикладів шкоди від начальства, яке норовить висіти на шиї у виконавця, можна привести безліч. Як комічних — на кшталт «Ангари», яка вперто не хоче злітати в присутності Путіна, так і трагічних — на кшталт падіння літака Качинського. Пілоти якого хотіли зайти в погибельному тумані під Смоленськом на друге коло, але «громадянин начальник не велів».
А якщо хочеться ближчих прикладів — то досить згадати про оборону «кіборгів» у Донецькому аеропорту, яка трималась, поки процесом керували професіонали, і впала, після того як до справи взявся цілий начальник Генштабу Муженко, якому теж хотілося покерувати «найважливішою справою держави». Звичайно, «після» — не значить «внаслідок», хоча злі язики кажуть і про очевидну кореляцію…
І керівник ДСНС не просто невідомо чого поперся до Непалу. Він ще й залишив своє кермо у непростий час. Під Чорнобилем, наприклад, знову тліє. Поки Зорян Шкіряк насолоджується гірськими краєвидами, і страждає від повільного Інтернету, котрий не дає писати ще більше постів у Фейсбуці.
Ні, свіжа інформація з місця подій теж потрібна, сумніву немає. От тільки надавати її міг би який-небудь блогер-волонтер, який випадково потрапив на місце подій. І наявну ситуацію зі Шкіряком можна легко привести до подібного ідеального стану — при чому майже без додаткових витрат для бюджету. Досить главі держави взяти аркуш чистого паперу, і привести статус чинного виконувача обов’язків керівника ДСНС у відповідність до його чинних занять. Себто зробивши його безробітним блогером.
Тарас Паньо, Національне бюро розслідувань України