RSS

Коли димінські і шуфричі перестануть збивати українців на дорогах

августа 29, 2017

DTP-major1

 

Свіжі дорожньо-транспортні пригоди за участю відомих персонажів та їхніх дітей змушують замислитися над одним серйозним аспектом нашого існування…

Україна – країна ДТП. Це, можна сказати, загальновідомий факт. Тому на інциденти на дорозі звертається увага хіба що у випадку численних жертв або якщо в ДТП взяли участь якісь відомі персони. Останні тижні виявилися багатими на «зіркові» дорожньо-транспортні пригоди. Спочатку Петро Димінський, потім Нестор Шуфрич-молодший…

Ці дві історії, звісно ж, серйозно відрізняються. На Львівщині людина загинула, імовірний винуватець ДТП втік (що б там не говорив його адвокат, але виглядає саме на те), а телеканал, який йому належить, тривалий час зберігав безглузду мовчанку. В столиці ж і відреагували швидше, і лікаря вже для жертви із самого Ізраїлю виписали. Але є одна спільна риса, яка не може не лякати.

В обох випадках жертвами ставали так звані «маленькі українці», тоді як імовірними винуватцями – «українці великі». В принципі, для України це аж ніяка не новина. Можливо, в часи Сергія Калиновського – але не зараз, коли список таких інцидентів уже не можна перерахувати на пальцях. Про що ж говорить ріст «зіркових ДТП»?

Перш за все про те, що в Україні не працює система правосуддя. Що людині зі зв’язками та грошима, потрапивши у халепу, де з того боку знаходить пересічний громадянин – нескладно з неї виплутатися, використавши усі доступні важелі. Про олігархів годі і говорити – тут постраждалим не те що на справедливість не варто розраховувати, а на те, щоб на тебе самого цю історію не повісили (та так, щоб із тюремним строком).

А оскільки система не працює – то частина суспільства, ті самі «великі українці», починає відчувати свою безкарність і поводитися відповідно. Це теж ніяка не новина, ми тут лише констатуємо факт.

Звісно, після Революції Гідності ситуація дещо змінилася. Згадайте, як поліція зупиняла самого Григорія Суркіса, а той бідкався, які часи настали, нікому і подзвонити, щоб «порішати». Але в цілому говорити про якісь системні зрушення ще дуже зарано.

Саме тому висновок з цих свіжих ДТП Димінського-Шуфрича є дуже і дуже невтішним. Ми, прості, пересічні жителі України, можемо почуватися у відносній безпеці рівно до того моменту, коли наші шляхи не перетнуться – у згаданих випадках навіть в прямому сенсі – із сильними світу цього. Чи їхніми дітьми, що, в принципі, одне й те саме. (Згаданий вище Калиновський навіть не син, а пасинок такого собі Дмитра Фірташа – і тим не менш.)

І нам з усвідомленням цього факту жити. Причому не тільки за кермом автомобіля чи на пішохідному переході. Навіть попри зміну влади, попри активізацію (принаймні, позірну) роботи Генпрокуратури – в суспільстві немає відчуття того, що правосуддя таки є, що воно функціонує. Після появи першого поліцейського коментаря у справі Димінського, мовляв, за кермом «Мерседеса» був не власник «Карпат», я на своїй сторінці в Facebook провів опитування – вірите ви чи ні цьому твердженню, правдиве воно чи Петра Петровича просто намагаються вигородити. Цілком прогнозовано і розгромно переміг варіант «вигородити». 95% не повірили у цю заяву – і, схоже, правильно зробили.

Втім, навіть якби виявилося, що Димінський таки й справді ніяким боком – це все одно нічого не змінює. Ставлення уже сформоване, і одним випадком його не змінити. Тому реакція була і ще довго буде прогнозованою – та-а-а, ясно, що вони олігарха (депутата, бандюка і т. ін.) покривають.

І ця ситуація, як вже було сказано, виникла не на порожньому місці. Та й впливає вона в першу чергу на самих «димінських» та «шуфричів». Бо в чому була – спираємося на ту інформацію, яка вже відома – причина ДТП піді Львовом? Абсолютно людський фактор, причому, схоже, не вмотивований ніякими зовнішніми аспектами. От просто водію так захотілося – поганяти, пообганяти на перехресті та інше. А чого ж не хотіти, якщо все одно покарання не буде. І вони це хочуть. І роблять.

Саме тому головним підсумком цих двох – зрештою, багатьох інших подібних – ДТП є навіть не те, що суспільство не вірить у покарання для «шишок» та їхніх дітей. А те, що ці самі «шишки» вірять у можливість відмазатися. І тому порушують всі можливі і неможливі правила і приписи. І якраз у цьому криється головне зло – у можливості реалізувати ці свої бажання.

От коли «димінські» з «шуфричами» перестануть порушувати ПДР (і не тільки їх), бо не матимуть можливості їх порушувати і не нести ніякої відповідальності – тоді можна буде говорити про те, що ситуація на дорогах країни змінюється. І що «маленькі» та «великі» українці зрівнялися хоча б перед цим законом.

А до того, любі мої, будьте уважними – раптом і на вас десь очікує «позичений у автосалоні для зйомок» «Бентлі». І не дай Боже, якщо це будуть зйомки ДТП за вашою мимовільною участю.

Володимир Миленко, Національне бюро розслідувань України

224 переглядів

Комментариев нет

No comments yet.

RSS feed for comments on this post.

Sorry, the comment form is closed at this time.

ТАКОЖ ПО ТЕМІ

ОСТАННІ РОЗСЛІДУВАННЯ


БанкИск - Сообщество обманутых банками клиентов
Украина онлайн статистика Спротив. Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям