Підтримати #Порошенко не з любови до Порошенка, а з любови до України
апреля 18, 2019
Дорогі українці, пані та панове, сестри і браття. Я вам зараз скажу одну штуку, яка, можливо, для когось буде новиною.
Всі ваші (власне, наші) князі, гетьмани та інші провідники аж ніяк не були святими (включно з тими з них, кого канонізували, ці чи не в першу чергу не були святими). Більше того, впевнений, що чи не всі вони, за ідеалістичними мірками та за сучасними критеріями, були людьми не дуже приємними, щоб не сказати гірше. Вони займалися рекетом, розбоєм, вбивали, катували, грабували, розкрадали, привласнювали, корумпували і корумпувалися, маніпулювали і брехали – всі різне і різною мірою, ясна річ.
Від рюриків до острозьких, від сагайдачних і хмельницьких до мазеп, від петлюр до провідників тощо.
На кожного було за що ображатися і за що кожного не любити.
Проте складалося так, що у відповідний період саме вони уособлювали Україну, українську державність, українську традицію. На противагу чужинцям або кривавим внутрішнім руїнам. Корупціонера Мазепу, напевно, важко було любити. Проте коли постало руба екзистенційне питання ”або/або”, то богоспасенний і мудрий наш нарід волів займатися «антикорупцією» замість підтримати нехай поганого, але свого розумного і сильного лідера перед загрозою абсолютного зла з північного сходу.
Ми мали чимало можливостей у різні часи зробити правильний вибір, після якого могло не бути ані «воз’єднання» 1654-го, ані Руїни, ані постполтавського терору, ані століть московщення, ані (можливо) Першої світової війни, ані большевицького терору і Голодомору, ані (можливо) Другої світової війни, ані сталінських таборів, ані брежневського маразму, ані взагалі СССР і сучасної путінської московщини – зробити вибір, вчасно підтримавши хоча і дуже неідеального, але українського державника, попри всі розбіжности і суперечки, попри «не хочу», з відповідальности і, якщо хочете, з розрахунку.
Це – Петро Порошенко. Він, кажуть, поганий. Він олігарх. Не продав там якийсь бізнес. Помилявся у кадрових питаннях. Мало дослухався до народу (до мене, наприклад, так точно).
Але, дорогий український народе, він врятував твою дупу від такого мороку, який ти собі у масі, як виглядає, не можеш уявити. І він, так сталося, гідно уособлює Україну у світі. І він – державник.
Голосувати за Порошенка треба попри антипатію, попри розчарування, попри втому і попри злість. Підтримати Мазепу не з любови до Мазепи, а з любови до України. Щоби потім не було боляче і соромно. І трохи навіть зрадливо.
Неголосуванню на Порошенка у другому турі нема виправдань.
Тримаймо стрій, прорвемося.
У мене все.
Olexander Severyn, фейсбук, ua3.info
