Правозахисники обговорили, як боротися з диктаторськими законами Петра Порошенка. Тези круглого столу. 5 фото
ноября 16, 2013
14 листопада 2014 року у прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини» відбувся круглий стіл на тему «Приведення українського законодавства у відповідність до Конституції України та міжнародного права», на якому обговорюватися «диктаторські закони», підписані президентом Порошенком, а саме, Закони України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції», «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» щодо превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, на строк понад 72 години», «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо створення військових прокуратур», «Про внесення змін до Закону України «Про міліцію» щодо умов застосування сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї у районі проведення антитерористичної операції».
Відкрив обговорення Андрій Древицький, правозахисник, голова правління ГО «Євролідер»: «Наша організація була створена у 1997 році в Донецькій області. Ми добре знаємо, що таке ущемлення прав людини. Ми боролися проти свавілля влади на Помаранчевій революції, на Євромайдані, під час громадянського протистояння, коли Янукович підписав тоталітарні закони 16 січня. Зараз ми хочемо звернути увагу на нові проблеми, які виникли у зв’язку з прийняттям законів, можливо, більш небезпечних для суспільства, ніж ті, які були скасовані. Йдеться про чотири тоталітарних закони, які вже підписані та імплементовані президентом та урядом».
Андрій Кисельов, правозахисник, заступник голови правління ГО «Євролідер», зазначив: «Внаслідок військових дій мало уваги приділяється цим чотирьом новим законам. На жаль, вони порушують Конституцію, і ми подали конституційне звернення з цього приводу, щоб отримати офіційне тлумачення. За Конституцією правоохоронні органи можуть тримати особу під вартою протягом 72 годин без рішення суду, а цей закон передбачає превентивний арешт на 30 днів за рішенням прокурора. Функції суду підміняються прокуратурою. В ці закони необхідно внести зміни, щоб привести їх у відповідність до Конституції».
Олександр Хорошавін, юрист, член правління ГО «Добробут населення», проаналізував зміст диктаторських законів Порошенка: «Перш за все, не відповідає Конституції України встановлена новими законами можливість позбавлення волі без рішення суду на строк до 30 діб. Змінами до кримінального процесуального кодексу України порушується стаття 124 Конституції України, яка забороняє делегувати функції судів будь-яким іншим органам державної влади. Такі функції, зокрема, щодо обрання запобіжного заходу та певних процесуальних дій делегуються прокурорам. Коли суд продовжує термін тримання під вартою підозрюваного, є певна процедура, ухвалу суду можна оскаржувати.
Щодо рішення прокурора такої процедури не встановлено і незрозуміло, як таке рішення оскаржувати. Надавати прокурору повноваження суду не треба. Навіть якщо з роботою певних судів виникли проблеми, за клопотанням прокурора можливо доставити підозрюваного до іншого суду.
Не можна навіть у складних умовах приймати закон, який суперечить статті 29 Конституції України, де сказано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, і що обгрунтованість тримання особи під вартою довше ніж 72 години має перевіряти суд.
Якщо прокурор сполучає в одній особі функцію слідчого і судді, це просто позбавляє людину права на об’єктивне та неупереджене розслідування кримінального провадження. Крім того, ще така проблема виникає. На підставі цих нових законів було видано спільний наказ МВС, Генпрокуратури та СБУ, відповідно до якого свої нові повноваження прокурор об’єднує з СБУ, фактично ділить їх порівну. Вони однаково можуть використовувати превентивне затримання. Скільки разів можна продовжувати 30-денний термін затримання, як в інших статтях КПК, не передбачено.
Виникають і інші питання: якщо, наприклад, злочин скоєно в зоні АТО, де є прокурор і нема суду, а підозрюваний цю зону покинув, за рішенням прокурора треба його повернути в зону АТО? Де і в яких умовах мають тримати затриманого?».
Олександр Костенко, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, завідувач відділом кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. Корецького НАН України, висловився таким чином: «Олександр Хорошавін дуже чітко з юридичної точки зору виклав свою позицію, але у мене інша думка. Я вважаю, що ті чотири закони адекватно відповідають реальній ситуації. Не бачу підстав вважати, що ці закони порушують міжнародно-правові норми щодо прав людини, бо в світі допускається, щоб прокурор виконував функції слідчого судді. Водночас однозначно можна стверджувати, що ці закони порушують Конституцію. Але Конституція – не священна корова, в нинішніх умовах необхідні такі заходи. За умови правильного застосування цих законів вони можуть врятувати життя людям, і якщо з одного боку взяти Конституцію, а з іншого життя людей, я б обрав життя людей. Треба потурбуватися про зміну законодавства, щоб закон відповідав реальному стану речей. Водночас громадськість має слідкувати, щоб не порушувалися права людини, щоб не було зловживань цими законами. Зараз права людини обмежено, проте у разі оголошення надзвичайного чи воєнного стану вони були б ще більше обмежені».
Костянтин Савчук, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені Корецького НАН України не погодився зі своїм колегою Олександром Костенком і сказав, що ці чотири закони суперечать міжнародно-правовим нормам щодо захисту прав людини, а їх суперечність Конституції України є явною та очевидною: «У мене найбільший скепсис викликає положення щодо так званого превентивного затримання. Хто чітко розтлумачить мені, що це таке?
Наскільки мені відомо, цей інститут невідомий чинному українському законодавству. Підставою для превентивного затримання є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою терористичної діяльності. Процедура виписана так, що превентивне затримання здійснюється за рішенням начальника управління МВС чи СБУ за згодою прокурора та без ухвали слідчого судді. Як би ми не читали, по суті суд підміняється якимось іншим органом. Але у пункті третьому статті 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права йдеться про те, що кожна заарештоваб
